Більше 100 тисяч – заборонено!

Варто зауважити, що ліміт на Р2Р-перекази (тобто, перекази між фізичними особами) існує і зараз – межа становить 400 тисяч гривень на місяць. Зараз Нацбанк вирішив у чотири рази зменшити цей ліміт, і свої аргументи виклав у детальному роз’ясненні.

Так, в НБУ зазначають, що останніми місяцями збільшується кількість так званих «дропів» або «грошових мулів». Суть схеми така: зловмисники купують особисті дані (або просто отримують їх обманним шляхом), за допомогою яких відкривають банківські рахунки. Мережа таких рахунків і є дропами. Саме через них здійснюються перекази коштів між картками, і, за статистикою НБУ, у банківській системі вже десятки тисяч таких рахунків.

У регуляторі підкреслюють, що використання схем з P2P-платежами допомагає ухилятися від сплати податків і вести незаконний бізнес. Особливу увагу Нацбанк звертає на гральний бізнес і нелегальні казино. Наприклад, один із банків за період з жовтня 2023 по квітень 2024 року виявив 5000 карток, які використовували онлайн-казино.

В НБУ зазначають, що кількість і обсяги P2P-операцій зростають. У січні 2023 року таких платежів було на 210 млрд грн, а у грудні – на 247 млрд грн. Це більше, ніж обсяги покупок за картками та операції зі зняття готівки, що є аномалією.

Отже, що пропонує Національний банк? Наразі розмір лімітів обговорюється, проте попередньо йдеться про 30 переказів на суму до 100 000 грн на місяць в одному банку. Якщо у клієнта рахунки в десяти банках, він зможе відправити до 300 платежів на 1 млн грн за місяць. Остаточні обмеження НБУ презентує через місяць після обговорення.

Попри побоювання, у Нацбанку стверджують, що майже 95% власників карток не відчують обмежень. Аналіз операцій за II квартали 2024 року в семи найбільших банках показав, що обмеження не торкнеться 98,4% клієнтів за кількістю операцій і 95% клієнтів за сумою. Йдеться лише про унікальних клієнтів, які, не маючи великих доходів, відкрили та отримали на свої рахунки загалом 1,6 млрд грн за 2023 рік. Абсолютна ж більшість банківських клієнтів, що користуються миттєвими переказами, за статистикою НБУ, не досягають 30 переказів і 100 тис. грн, тож не потрапляють до зони ризику.

Ініціатива Нацбанку змусила задатися питанням – а як бути з волонтерськими зборами, які оголошуються постійно на закупівлю обладнання для потреб фронту? Там межу у 100 тисяч гривень можна перейти за кілька днів, не те, що за місяць. У НБУ запевняють, що волонтерам не варто хвилюватися: вони зможуть продовжувати збирати кошти для Збройних Сил, оскільки кількість дозволених надходжень на картку не зміниться.

Натомість обмеження торкнуться тих, хто здійснює регулярні пожертвування на ЗСУ або інші благодійні цілі. Частина зборів відбувається на так звані «електронні гаманці» – наприклад, «банка» у Monobank або «конверт» у ПриватБанку. І якщо mono банка поповнюється за допомогою IBAN, і на такі рахунки обмеження не розповсюджуються, то у ПриватБанку йдеться саме про P2P-транзакції, на які планують встановити ліміт.

Окреме питання – щодо подальшого використання коштів, зібраних волонтерами. Одна справа, якщо розпорядник коштів знімає їх і розплачується за певний товар, і зовсім інша – коли переводить на картки військовим. А на такі перекази вже діє зазначене обмеження у 100 тисяч. Для того, щоб обійти ліміт, потрібен дозвіл банку. Для цього потрібно надати документи, що підтверджують статус волонтера. У деяких банках є спеціальна база клієнтів, які мають відповідний дозвіл.

Доки учасники ринку, споживачі та волонтери жваво обговорюють ініціативу Нацбанку, банківські експерти пропонують дочекатися реального рішення регулятора. І лише після цього оцінювати його переваги та недоліки на практиці.

Вікторія Чирва

Варто зауважити, що ліміт на Р2Р-перекази (тобто, перекази між фізичними особами) існує і зараз – межа становить 400 тисяч гривень на місяць. Зараз Нацбанк вирішив у чотири рази зменшити цей ліміт, і свої аргументи виклав у детальному роз’ясненні.

Так, в НБУ зазначають, що останніми місяцями збільшується кількість так званих «дропів» або «грошових мулів». Суть схеми така: зловмисники купують особисті дані (або просто отримують їх обманним шляхом), за допомогою яких відкривають банківські рахунки. Мережа таких рахунків і є дропами. Саме через них здійснюються перекази коштів між картками, і, за статистикою НБУ, у банківській системі вже десятки тисяч таких рахунків.

У регуляторі підкреслюють, що використання схем з P2P-платежами допомагає ухилятися від сплати податків і вести незаконний бізнес. Особливу увагу Нацбанк звертає на гральний бізнес і нелегальні казино. Наприклад, один із банків за період з жовтня 2023 по квітень 2024 року виявив 5000 карток, які використовували онлайн-казино.

В НБУ зазначають, що кількість і обсяги P2P-операцій зростають. У січні 2023 року таких платежів було на 210 млрд грн, а у грудні – на 247 млрд грн. Це більше, ніж обсяги покупок за картками та операції зі зняття готівки, що є аномалією.

Отже, що пропонує Національний банк? Наразі розмір лімітів обговорюється, проте попередньо йдеться про 30 переказів на суму до 100 000 грн на місяць в одному банку. Якщо у клієнта рахунки в десяти банках, він зможе відправити до 300 платежів на 1 млн грн за місяць. Остаточні обмеження НБУ презентує через місяць після обговорення.

Попри побоювання, у Нацбанку стверджують, що майже 95% власників карток не відчують обмежень. Аналіз операцій за II квартали 2024 року в семи найбільших банках показав, що обмеження не торкнеться 98,4% клієнтів за кількістю операцій і 95% клієнтів за сумою. Йдеться лише про унікальних клієнтів, які, не маючи великих доходів, відкрили та отримали на свої рахунки загалом 1,6 млрд грн за 2023 рік. Абсолютна ж більшість банківських клієнтів, що користуються миттєвими переказами, за статистикою НБУ, не досягають 30 переказів і 100 тис. грн, тож не потрапляють до зони ризику.

Ініціатива Нацбанку змусила задатися питанням – а як бути з волонтерськими зборами, які оголошуються постійно на закупівлю обладнання для потреб фронту? Там межу у 100 тисяч гривень можна перейти за кілька днів, не те, що за місяць. У НБУ запевняють, що волонтерам не варто хвилюватися: вони зможуть продовжувати збирати кошти для Збройних Сил, оскільки кількість дозволених надходжень на картку не зміниться.

Натомість обмеження торкнуться тих, хто здійснює регулярні пожертвування на ЗСУ або інші благодійні цілі. Частина зборів відбувається на так звані «електронні гаманці» – наприклад, «банка» у Monobank або «конверт» у ПриватБанку. І якщо mono банка поповнюється за допомогою IBAN, і на такі рахунки обмеження не розповсюджуються, то у ПриватБанку йдеться саме про P2P-транзакції, на які планують встановити ліміт.

Окреме питання – щодо подальшого використання коштів, зібраних волонтерами. Одна справа, якщо розпорядник коштів знімає їх і розплачується за певний товар, і зовсім інша – коли переводить на картки військовим. А на такі перекази вже діє зазначене обмеження у 100 тисяч. Для того, щоб обійти ліміт, потрібен дозвіл банку. Для цього потрібно надати документи, що підтверджують статус волонтера. У деяких банках є спеціальна база клієнтів, які мають відповідний дозвіл.

Доки учасники ринку, споживачі та волонтери жваво обговорюють ініціативу Нацбанку, банківські експерти пропонують дочекатися реального рішення регулятора. І лише після цього оцінювати його переваги та недоліки на практиці.

Вікторія Чирва
photo Karolina Grabowska