27 травня 2024 року. Цьогорічний, 16 Baltic Business Forum мав одну важливу рису, яка відрізняла його від минулорічних подій – його лейтмотивом була «жіноча тема». Сучасні жінки давно вийшли за межі ролей, встановлених для них суспільством. Стрімко зросла їхня роль у бізнесі, політиці, воєнних діях. Хоча, звісно, проблем у гендерному питанні ще вистачає. Про це, власне, і говорили під час панельних дискусій.
Жінки керують. Для України цей процес триває вже третій рік, фактично з початку повномасштабної війни. Доки українські чоловіки шикувалися у черги до військкоматів, українки стали рушійною силою для всіх інших аспектів життя. Власне, саме жінки змінили обличчя України і продовжують його змінювати.
За словами голови ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування» Діани Баринової, останнім часом різко зросла роль жінок у всіх процесах, які відбуваються в Україні. Проте вони цей шлях не обирали.
«Українки традиційно були сильними, вольовими. У нас багато жінок у бізнесі та політиці, а зараз у війську. Жінки мають годувати свої сім’ї, виносять на своїх плечах місцеве самоврядування. Змушені ставати архітекторами, інженерами, монтажниками, освоювати нові професії. Але це відбувається не через хороше життя», – зазначила пані Баринова.
За її словами, висока роль жінки сьогодні – вижити, зберегти віру і дати цю віру тим, хто боронить нашу землю.
Про те, що жінкам довелося за нинішніх умов стати ще сильнішими, ніж раніше, говорила і віце-президентка Польсько-української господарчої палати Вікторія Яловенко. За її словами, з початком війни українки змушені були навчитися всьому: розбиратися в генераторах, освоїти технічні речі. І при цьому залишатися берегинями і мамами.
«Коли не було світла, жінки вигадували своїм дітям різні ігри, адже гаджети були недоступні. Мабуть, жінкам богом дано заспокоювати – як дітей, так і чоловіків. І вселяти надію на краще», – підкреслила віце-президентка ПУГП.
Окремою темою була участь жінок у війні. Журналістка eDialog мала честь брати участь у панелі, де розповіла про проблеми, з якими стикаються українки, котрі виявили бажання служити у війську.
А їх чимало – за статистикою, загальна кількість жінок у ЗСУ сягнула відмітки у 62 тисячі. З них безпосередньо військовослужбовицями є майже 50 тисяч, з них на передовій – 4 тисячі.
Проте жінки в армії постійно стикаються з дискримінацією: є військові частини, де чоловіки прямо кажуть – ми не хочемо, щоб тут були жінки. А ще до недавнього часу у жінок не було власної військової форми: вони змушені були носити чоловічі мундири меншого розміру. Проте порушення цієї теми принесло результат: для українок почали шити спеціальну форму, що враховує анатомічні особливості жіночої фігури.
Ще одна тема, яку порушували під час дискусійних панелей – українки у Польщі. Українські жінки ламають всі стереотипи щодо біженців: вони не лише не сидять, склавши руки, очікуючи на фінансову допомогу від держави, але й працюють, а то й започатковують власну справу. За статистикою, 70% українок, що перебувають у Польщі, мають вищу освіту. Тут вони знайшли роботу, проте зрозуміло, що часто їм доводиться задовольнятися місцями праці і обов’язками, які значно нижчі за їхню кваліфікацію. Анета Здибель, підприємець, громадський діяч підтвердила, що українки, які приїжджають до Польщі, стикаються з певними бар’єрами. Проте у польському законодавстві постійно відбуваються зміни, які спрощують перебування та працевлаштування українок у Польщі. Зокрема, це стосується визнання українських дипломів.
За словами президентки Товариства «Друзі України» Вероніки Марчук, потрібно виробити певну формулу, яка б дала можливість жінкам-українкам почуватися вільніше у Польщі.
«Україну тримають жінки-підприємниці. Приїжджаючи сюди, вони ні про що не просять, бо не мають потреби. Вони справжні партнерки польських бізнесменів. Потрібно створити платформу, яка була складена з польських та українських підприємниць», – заявила Вероніка Марчук, додавши, що не варто обмежуватися тільки жінками – у цій платформі можуть брати участь і чоловіки, адже бізнес не має статі, і головне, щоб все це йшло на користь спільної справи.
За даними Польського економічного інституту в Польщі, понад 44 000 українських компаній розпочали свій бізнес у Польщі в період з січня 2022 року по грудень 2023 року. У 2023 році майже кожна десята створена компанія була заснована громадянином України, з них 38% – жінками.
Проте українки, які започаткували свій бізнес у Польщі, потребують підтримки та допомоги. І цьому питанню теж було приділено чимало уваги під час дискусій. Зокрема, йдеться про підвищення доступу до освіти, в тому числі, вивчення польською мови. А також – про підтримку у створенні бізнесу, в тому числі з точки зору роз’яснення польського правового та податкового законодавства. Коротше кажучи, допомога в усіх аспектах, які потрібні для ведення бізнесу в польських умовах.
І в Польсько-українській господарчій палаті вже не перший місяць розмірковують, яким чином підтримати жінок у бізнесі – як польських, так і українських. Тому наразі активно обговорюється концепція Жіночої ради в межах палати, яка опікуватиметься власне проблемами жінок-підприємниць.
Учасники панелей погодилися, що ігнорувати той факт, що бізнес набуває «жіночих рис», в тому числі, в Україні, не можна. Проте тут важливо не зробити перекосу в інший бік, виключивши чоловіків з усіх важливих сфер. Як правильно сказала віце-президент Польсько-української господарчої палати, «Ми не хочемо конкурувати з чоловіками. Ми хочемо, щоб вони були на нашій стороні, і щоб ми працювали разом в усіх сферах, для наближення нашої перемоги».
Вікторія Чирва