16 травня 2024 року. «Укренерго» запроваджує контрольовані аварійні відключення для промислових та побутових споживачів в усіх регіонах України. Причина – збільшення дефіциту електроенергії через похолодання. До такого кроку в уряді вдалися через вкрай складну ситуацію в енергосистемі, коли не допомагає рекордний імпорт та аварійна допомога з ЄС.
За словами міністра енергетики Германа Галущенка, за останні п’ять масштабних російських атак енергосистема втратила близько 8 ГВт потужностей. Для розуміння масштабу втрат: влітку 2021 року вся Україна споживала 15 ГВт. «Якби це відбулося у будь-якій іншій країні, був би вже тотальний блекаут. Ситуація складна. Але світло сьогодні є, система збалансована, і це результат важкої праці енергетиків» — каже міністр.
Від 22 березня країна втратила майже половину генерацій. Окупанти вивели з ладу 100% генерації державної “Центренерго”, понад 80% об’єктів компанії ДТЕК Ріната Ахметова знищені або істотно пошкоджені. Під обстрілами постійно перебувають гідроелектростанції та інфраструктура “Укренерго”, необхідна для передавання електроенергії. Жодних сподівань, що росіяни відмовляться від подальших атак на об’єкти енергетичної інфраструктури, ні у кого немає.
Відтак населення готується до можливих відключень електроенергії від 4 до 6 годин на добу. «Україна навряд чи пройде піки споживання в липні-серпні та взимку без обмежень навіть за помірковано-оптимістичного сценарію», – стверджує директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук пояснює, чому не вдасться уникнути погодинних графіків світла для побутових споживачів. «Бо, по-перше, до літа навряд чи вдасться відновити зруйновану теплову генерацію. По-друге, буде велике споживання через підвищення температури. Влітку це відбувається зазвичай у липні та серпні. По-третє, не вистачатиме обсягу електроенергії, яку ми отримуємо з Європи. І четверте – не буде можливості передати у певні регіони необхідний обсяг електроенергії», – каже виконавчий директор.
«Зараз ще не найскладніша ситуація — ми ще не бачили справжньої літньої спеки. Розуміємо, що влітку в гідроелектростанцій менше ресурсу, щоб виробляти електроенергію. Особливо у спекотні дні. І ще не досягла свого мінімуму потужність роботи атомних електростанцій. Тому влітку нас, безумовно, чекають виклики», — зазначає голова правління Укренерго Володимир Кудрицький.
Низка експертів енергетичного ринку прогнозують, що з першими спекотними днями споживання електроенергії стрімко зростатиме. Тож в умовах дефіциту поле для маневрів знизиться до критичного рівня. Які кроки мають здійснити енергетики, аби уникнути блекауту? Перший варіант начебто доволі передбачуваний, але точно неефективний – шукати додаткову генерацію та лагодити пошкоджену. Однак це досить тривалий і дорогий процес. Другий варіант, який розглядають в уряді, – переговори з Європейською мережею операторів системи передачі про збільшення лімітів на імпорт. І, нарешті, третій варіант дій — застосувати віялові відключення і для бізнесу, і для населення. Що, власне, вже й розпочалося у середині травня. І, скоріш за все, відключення триватимуть і взимку.
«Усі наші електростанції відчули на собі удари ворога. Загалом було понад 30 ракет. Наша діяльність повністю зупинена, ми без виробітку електричної і теплової енергії. Атаки, які були цієї весни, у рази більші, ніж разом узяті попередні. Наша першочергова задача — розібрати завали, потім перейти до ідентифікації обладнання. Ми ще до кінця не розуміємо масштабів руйнувань. Вони дійсно важкі, критичні. Але саме із цього починається підготовка до зими», — розповів технічний директор Центренерго Євгеній Гаркавий.
За попередніми оцінками, до зими можна відновити хіба що 2 ГВт теплової генерації, зазначають аналітики. А загалом Україні дуже потрібна розподілена генерація. «Це можуть бути газопоршневі електростанції. Це для того, щоб ми пройшли наступний осінньо-зимовий максимум. Навіть коли війна закінчиться, перші два-три роки ця генерація буде потрібна. При тому, що нині ми споживаємо 9–11 ГВт. Споживали 35 ГВт. І коли економіка України підніматиметься, нам доведеться 20 ГВт будувати», — вважає ексміністр енергетики Іван Плачков.
На його думку, Україна могла би спокійно пройти наступну зиму за кількох умов: якщо буде помірна погода, якщо атомні електростанції запрацюють на максимальну потужність і якщо в ЄС буде надлишок енергії для імпорту.
Наразі європейські партнери продовжують постачати Україні обладнання – а це генератори, газові установки, обладнання із законсервованих потужностей. Своєю чергою, на відновлення енергетики, де це можливо, уряд виділив понад 7 млрд гривень. Цього має вистачити на закупівлю обладнання для високовольтних мереж. Також ці кошти передбачені для так званої «кращої синхронізації енергосистеми України з ЄС». Кабмін продовжує шукати додаткові кошти. Їх можна буде залучити від підвищення вартості електроенергії для населення. Хоча остаточного рішення ще не ухвалили, у експертному середовищі не виключають, що вона може зрости на 50%.
Аби допомогти енергосистемі впоратись з навантаженнями, уряд закликає українців до енергоефективності та розумного споживання. Щоб російським агресорам не вдалося занурити країну у темряву, як це було у 2022 році.
Вікторія Чирва
Photo by Atikah Akhtar on Unsplash