24 квітня 2024 року. Рішення українського МЗС щодо припинення надання консульських послуг чоловікам від 18 до 60 років за кордоном викликало неоднозначну реакцію як всередині країни, так і за її межами. У консульських установах Європи утворилися довжелезні черги з бажаючих отримати документи до 18 травня, коли набере чинності Закон про мобілізацію. Чи сприятиме це збільшенням числа українців, готових стати до лав ЗСУ?
Голова МЗС Дмитро Кулеба заявив, що виїзд з України не позбавляє чоловіків обов’язків перед Батьківщиною. Це рішення зробить ставлення до українців мобілізаційного віку більш справедливим незалежно від їхнього місцеперебування. Підкреслив, що українці-чоловіки віком від 18 до 60 років зможуть отримати консульські послуги за кордоном у повному обсязі після оновлення даних військового обліку в ТЦК.
“Як це виглядає зараз: чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходить, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас в країні війна”, — обурюється очільник МЗС.
Втім, у депутатському корпусі далеко не всі поділяють позицію міністерства. Так, народний депутат Микола Книжяцький прямо назвав цю ініціативу порушенням Конституції.
“МЗС доручило консулам порушувати закон. І це жодним чином не допоможе мобілізації. Хто поїде воювати за країну, якщо вона сама порушує основні засадничі принципи демократії і верховенство права? Українська влада відкидає тих, хто перебуває зараз за межами держави, штовхаючи їх отримувати іноземні паспорти», – зазначає депутат.
Політолог Олексій Голобуцький провів опитування на своїй сторінці у Фейсбук з метою дізнатися думку своїх підписників щодо ініціативи МЗС. Варіанти відповідей звучали так: якщо це допоможе мобілізації – нормальний механізм; ефективніше просто позбавляти громадянства – тоді консульські послуги не потрібні; механізм тиску неприпустимий навіть попри воєнний час; немає сенсу обговорювати – все одно швидко скасують як антиконституційне.
Думки у відповідях розподілилися між першим і третім. Тобто, частина респондентів вважають, що цей механізм можна застосовувати, якщо це допоможе мобілізації. Втім, більшість все ж таке вважає, що це, по-перше, не допоможе, по-друге, таке обмеження є порушенням конституційних прав громадян.
Такої ж думки дотримуються і в Українській Гельсінській спілці. ЇЇ виконавчий директор Олександр Павліченко наголосив, що обмеження стосуватимуться не лише видачі документів, але й усього спектру консульських послуг, в тому числі, захисту та супроводу. Наприклад, в разі, якщо сталася ДТП, то консул повинен надавати допомогу усім громадянам, незалежно від того, призовного вони віку чи ні. Бо відмова означає дискримінаційний підхід, а, значить, порушення базового права на захист за кордоном, яке має забезпечувати Україна для свої громадян.
Політолог Сергій Марченко висловлюється більш категорично: більшість ухилянтів з легкістю відмовиться від українського паспорту, тільки б не йти до армії.
«Ми маємо ще одну незграбну спробу поповнити армію новобранцями, ефективність якої дорівнює навіть не нулю, а мінусу. Жодна людина, яка не отримала за кордоном продовжений паспорт, служити не піде ні за яких умов. Замість поповнення армії маємо медійний скандал і сутички біженців із тими, хто залишився. Суспільство продовжує розділятися. Люди, які ще недавно були одним цілим українським народом, проклинають одне одного у коментах», – зазначив політолог.
З ним згодні інші експерти, які нагадують, що з того моменту, як колишній головнокомандувач Валерій Залужний заявив, що армії критично бракує людей, минуло півроку, і з того часу нічого не змінилося. Ті ж самі люди сидять в окопах третій рік – без відпусток та ротацій. А більшість чоловічого населення призовного віку або ховаються від ТЦК по квартирах, не виходячи з дому, або виїхали за кордон. Змінити цю ситуацію міг би грамотний рекрутинг, підтримка військовослужбовців місцевими громадами, прозорий діалог із суспільством, і як наслідок, збільшення довіри до дій влади. Але напевно – не антиконституційні методи, які напевно почнуть оскаржувати у судах.
Вікторія Чирва
Zdjęcie dodane przez Borys Zaitsev