9 квітня 2024 року. Епопея з перезавантаженням Бюро економічної безпеки триває: профільний комітет рекомендував відправити відповідний законопроект на повторне друге читання.
Реформа Бюро економічної безпеки – одна з ключових тем сьогодення, адже перезапустити БЕБ до кінця червня Україна зобов’язалась у межах програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та Ukraine Facility. Від цієї реформи залежить доля міжнародної допомоги на суму понад 21 млрд євро.
Міжнародні партнери сподіваються, що нормальна робота БЕБ (прикриття схем з акцизом, скрутками тощо) дозволить зменшити потребу в залученні зовнішнього фінансування та покращити фінансову стійкість України за рахунок внутрішнього ресурсу. Реформувати БЕБ вимагає і бізнес в Україні. Через “резонансні” кримінальні провадження підприємці нарікають на Бюро, яке замість того, щоб сприяти забезпеченню економічної безпеки держави, стало черговим органом тиску.
Голова профільного комітету ВР Данило Гетманцев окреслив новації законопроекту:
- відбір і подання на розгляд Прем’єр-міністра України не більше двох кандидатур на посаду директора БЕБ;
- встановлюються строки для незалежних оцінок (аудитів) ефективності діяльності БЕБ (проведення оцінки здійснюється Комісією після завершення першого і третього року на посаді Директора Бюро економічної безпеки України, призначеного в порядку, передбаченому цим Законом);
- доопрацьований механізм атестації працівників БЕБ, строк проведення якої не може перевищувати дванадцяти місяців з дня призначення на посаду Директора Бюро економічної безпеки України в порядку, передбаченому цим Законом;
- директор Бюро економічної безпеки України, призначений в порядку, передбаченому цим Законом, формує нову дисциплінарну комісію».
У свою чергу, перший заступник голови цього Комітету Ярослав Железняк розкритикував законопроект в даній версії. На його переконання, документ порушує вимоги МВФ, не погоджений «Групою семи» та не враховує пропозицій бізнесу.
За словами Железняка, у законопроекті багато помилок та “дірок”, які можна використати для оскарження в судах. Він стверджує, що документ досі не відповідає вимогам і його не погоджує “навіть Рада підприємців при президенті”. Якщо одностайності немає навіть у профільному комітеті, можна уявити, які дискусії це питання викличе після потрапляння законопроекту до сесійної зали.
Але перезавантажувати БЕБ все одно потрібно: про необхідність цього почали говорити ледь не одразу після його створення восени 2021 року. З часом розмови лише посилювалися, претензій до БЕБ було все більше. Воно, мовляв, так і не стало передовсім аналітичною структурою, яка запобігає та протидіє економічним злочинам. Натомість, діючи силовими методами, нічим принципово не відрізняється від колишньої податкової міліції з її тиском на бізнес та «маски-шоу».
Одна з ключових причин цього, за оцінюваннями прибічників нової реформи, – формальний підхід до кадрових конкурсів, як результат – кістяк нового бюро – це колишні посадовці тієї ж ліквідованої податкової міліції. Хоча у БЕБ такі звинувачення відкидають, стверджують, що головним під час призначення є фаховість претендента, а не його приналежність до якоїсь «правоохоронної школи».
Інше зауваження до роботи бюро, на думку її критиків, стосується непрозорості призначень і елементарних «перетасувань» посадовців усередині структури, фактично без припливу нових кадрів. Та, заради справедливості, не варто забувати, що найважливіший період становлення нової інституції припав на початок масштабної російської агресії проти України. Що позначилося і на фінансуванні бюро, й на його кадровому складі, і на функціоналі.
На думку аналітиків, реформоване Бюро економічної безпеки України має стати єдиним правоохоронним органом, який займатиметься економічними злочинами, головним складником роботи якого буде аналітичний підхід в розслідуванні злочинів і лише як виняток, – застосування запобіжних заходів у вигляді обшуків і арешту майна потенційних порушників. Також БЕБ пропонують надати право на отримання безоплатного доступу до державних інформаційних систем, які містять дані про фінансову діяльність суб’єктів господарювання, державних реєстрів органів влади тощо. Бо наразі детективи бюро вимагають такі документи безпосередньо від бізнесу, звертаючись до нього з письмовими запитами. А це – також свого роду інструмент тиску й додаткові часові затрати для підприємців.
Відтак низка експертів заявляють, що народні депутати вкотре намагаються протягнути шкідливу для країни версію законопроекту про Бюро економічної безпеки. Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай наполягає:
«Нам потрібен орган, який нарешті зосередиться на аналітичному розслідуванні найбільших економічних злочинів. Це важливо з точки зору наповнення бюджету та безпеки для бізнесу».
На думку економіста, законопроект аж занадто розмитий, тож сподіватись, що він зробить БЕБ дієздатним, не варто. А розмиті норми щодо вирішального голосу міжнародних експертів взагалі небезпечні, адже вони порушують вимоги меморандуму МВФ.
Поки що, кажуть експерти, немає бачення, як наповнити змістом БЕБ і зробити його спроможним. Поки що проглядається небажання влади позбутись контролю над цим органом.
Вікторія Чирва
Obraz Sammy-Sander z Pixabay