7 березня 2024 року. Перелік НАЗК «Міжнародні спонсори війни», в які потрапляють компанії, що не вийшли з російського ринку, приносить більше шкоди, ніж користі. Про це говорить все більше чиновників та експертів.
Наразі у переліку Національного агентства з питань запобігання корупції – 50 компаній. Найбільше з них із Китаю – 14. На другому місці США – 7 компаній. Всі інші – переважно з країн Європейського Союзу.
У самому Агентстві вважають публікацію реєстру іміджевим заходом, аби посилити інформаційний тиск для виходу міжнародних компаній з ринку росії та припинення фінансування ними війни держави-агресора. В уряді визнають, що у НАЗК немає повноважень, щоб займатись санкційною політикою. А експерти вважають, що у вільний від проведення перевірок декларацій час, НАЗК займається «хобі» з пошуку спонсорів війни.
Водночас, достеменно невідомо, на яких підставах НАЗК включає ту чи іншу компанію до “чорного списку”. Міністр юстиції Денис Малюська заявив, що логіка включення компаній до цього переліку незрозуміла.
У зв’язку з цим Китай уже попередив про можливе погіршення відносин з Україною. Є припущення, що наслідки стосуватимуться закупівель українського зерна, адже до повномасштабного вторгнення росії в Україну саме Пекін був найбільшим торговим партнером Києва. Він усе ще важливий експортер української сільськогосподарської продукції. Тож чи виграє Україна від такого кроку – питання риторичне.
Зазвичай уряди країн, компанії яких потрапили до переліку, відмовляються надавати Києву обіцяну раніше допомогу. У цьому сенсі – показова ситуація з угорським ОТР банком. НАЗК навіть змушене було тимчасово зупинити статус «спонсора війни» з цієї установи. Пояснили таке послаблення тим, що воно «приведе до розблокування Угорщиною 500 мільйонів євро вкрай необхідної військової допомоги ЄС Україні».
Дії НАЗК стали причиною блокування 11-го пакету санкцій ЄС проти Росії і нового траншу військової допомоги Україні на пів мільярда євро з боку Греції. Ще в липні 2022-го агентство необґрунтовано внесло до переліку спонсорів війни п’ять грецьких компаній, звинувативши їх у порушенні санкційного режиму, чого насправді не було. НАЗК протягом року ігнорувало неформальні сигнали Афін, передані лінією українського МЗС. До слова, Міністерство закордонних справ, зазначене на сайті як партнер НАЗК у санкційному проекті, стабільно надсилав офіційні листи щодо неприпустимості перевищення повноважень вже колишнім очільником Агентства Олександром Новіковим і шкоди, якої такі дії НАЗК завдають інтересам України.
Хоча в самому НАЗК проблем воліють не помічати. Бо, на відміну від санкцій РНБО, потрапляння до переліку «Міжнародні спонсори війни» несе лише репутаційні ризики для компанії, – стверджує очільниця напрямку мінімізації корупційних ризиків в санкційній політиці НАЗК Агія Загребельська.
Загалом умови виходу з переліку досить прості: публічно засудити російську агресію проти України, вийти з російського ринку чи припинити ведення бізнесу з Росією або надати реалістичний та досяжний в короткостроковій перспективі план виходу разом з письмовими та публічними гарантіями, – запевняють в Агентстві.
Однак низка аналітиків дотримується іншої думки. Переконують, що міжнародні гравці практично миттєво реагують на реєстр. «Система світового комплаєнсу побудована таким чином, що навіть згадка про роботу з РФ в системі World-Check посилює страхові, кредитні та інвестиційні ризики»,- пояснює Олексій Купрієнко з Underdog the Unlawyers.
Світові лідери, які відвідали Україну останнім часом, серед інших проблем, однозначно вказували на те, що перелік НАЗК руйнує санкційну коаліцію, адже компанії вносяться до нього на власний розсуд агентства. На цьому наголошував і спеціальний посланець ЄС з питань імплементації санкцій Девід О’Салліван, який приїжджав до Києва у червні 2023 року і мав зустріч, у тому числі, і з тодішнім головою НАЗК Новіковим.
В уряді теж занепокоєні, що НАЗК без жодних консультацій та оцінок ризику включають компанії до реєстру. Тільки от парадокс: втрутитися в цей процес, стверджують у Мін’юсті, ніхто не може. Ні президент, ні прем’єр, адже НАЗК – незалежний орган. Можна лише порадити, аби включення компаній до подібних реєстрів ставилися зважено, – додає міністр юстиції. Адже будь-яке рішення стосується співпраці з міжнародними партнерами України.
Експерти вбачають у самодіяльності НАЗК ще одну проблему: за відсутності державної політики щодо великих компаній, які не вийшли з рф, будь-хто може скористатися цим вакуумом і діяти на власний розсуд. Головне, щоб вивіска була патріотичною і подобалась частині суспільства.
Призначений у кінці лютого новий голова НАЗК Віктор Павлущик також не надав чіткої відповіді про перспективи проекту «Міжнародні спонсори війни». Під час співбесіди перед призначенням головою агенції він заявив, що насамперед потрібно систематизувати роботу, пов’язану із прямими повноваженнями НАЗК.
Вікторія Чирва
Photo by Kelly Sikkema on Unsplash