14 лютого 2024 року. Відсутність законодавства і регуляторні зміни призвели до зупинки двох біометанових заводів, а біогазовим підприємствам перестали платити за згенеровану електрику. Представники біоенергетичної галузі звернулись до влади з відкритим листом, в якому попереджають про ймовірне банкрутство підприємств, що виробляють електроенергію з біомаси і біогазу. Що чекає цей сектор енергетики?
У листі представників галузі йдеться про те, що з кінця січня 2024 року електростанції і ТЕЦ на біогазі і біомасі перестали отримувати оплату за поставки електроенергії в загальну мережу. Причина – постанова НКРЕКП №178, яка змінила порядок купівлі держпідприємством “Гарантований покупець” електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел. Віднині, щоб продавати електроенергію за «зеленим» тарифом, необхідно укласти купу договорів. Плюс додати зміни в роботу підприємств, приміром, встановити телеметричне обладнання для дистанційної передачі даних.
У постанові прописаний ще один пункт для біогазових заводів – укласти договір з НЕК “Укренерго” про надання послуги зі зменшення навантаження. Експерти вбачають у цьому дуже серйозну проблему. Адже заводи на біомасі не можуть раптово зупинятись чи зменшувати потужність, бо це фактично спричиняє аварійну ситуацію. Так само виробники електроенергії з біогазу технічно не можуть брати участь у наданні послуг зі зменшенням навантажень. До того ж, запуск заводів після аварійної зупинки – надто складний і дорогий процес.
Щоб не допустити банкрутства, галузі виробники закликають президента, профільні комітети Верховної Ради, НКРЕКП і НЕК “Укренерго” призупинити бодай на 3 місяці дію постанови. Або додатково врегулювати механізми підтримки зеленої енергетики та її динамічного запуску.
“Україна має розвинену систему газових мереж (ГТС і ГРС), а структура сільськогосподарських підприємств сприятлива для виробництва біометану. Потенціал виробництва складає 21,8 млрд куб. м/рік до 2050 року” – переконує голова правління “Біоенергетичної асоціації України” Георгій Гелетуха.
Однак, за його словами, основною перепоною для розвитку зазначеного сектору є зволікання із прийняттям законопроекту про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану. Наразі Україна має історичний шанс зайняти своє місце на європейському ринку біометану.
Низка експертів наводять приклади країн ЄС. У цьому напрямку вони розвиваються надзвичайно швидко, постійно інвестуючи в розбудову заводів. Відтак треба чітко усвідомити, що українських виробників біометану не дуже будуть вітати у далекому майбутньому. Саме зараз, попри війну, в України є історичний часовий люфт, коли вона може і повинна зайти на європейські ринки. Для цього треба тільки зняти внутрішні обмеження. Якщо, звісно, на це буде політична воля.
“Вже на початку року ми були готові експортувати біометан, але не знайшли можливостей. Вклавши стільки часу й ресурсів, ми потрапляємо в ситуацію, коли через 3 роки балаканини на користь біоенергетики, у нас немає підзаконної бази, в той час як заводи вже могли б успішно працювати та приносити кошти українській економіці», – стверджує директор з розвитку та інвестицій компанії Vitagro Сергій Савчук.
Натомість економіка працювала впродовж усіх років української незалежності на росію. Тільки за імпорт російського газу Україна заплатила більш ніж 100 мільярдів доларів. Це ті кошти, які можна було залишити, якби Україна була енергетично незалежною. І це тільки по газу. В середньому за ці роки Україна зі своєї економіки на імпорт енергетичних ресурсів — вугілля, газу, нафти, електрики, ядерного палива тощо, витрачала близько 15 мільярдів доларів щороку.
“Україна — єдина країна в Європі, яка «пасе задніх» у використанні біоресурсів, — пояснює доктор технічних наук Валерій Федорейко. — Ми вирощуємо приблизно 100 мільйонів тон зерна на рік. Якщо вилучати кожну третю тонну, як це роблять американці і європейці, абсолютно без шкоди для процесів, ми щороку отримаємо 25-30 мільйонів тон біовідходів: елеваторні відходи, полова, солома”.
Створення ринку біопалива в українських реаліях мав би стати одним із пріоритетних напрямків держави задля досягнення енергонезалежності та енергобезпеки. Україна має неабияк розвинений аграрний сектор. А це досить потужна база для розвитку біоенергетики. Як показують дослідження Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, лише за рахунок відходів можна замістити близько 9 млрд кубів газу на рік.
Шляхом заміщення газу палетами, дровами, соломою, сухими залишками кукурудзи, інших культур та різноманітним твердим паливом вже давно користується вся Європа. Україна має величезний потенціал використовувати відходи сільського та лісового господарства та вирощувати енергетичні культури для генерації опалення багатоповерхівок, садків, шкіл, лікарень та приватних будинків.
То чому альтернативна енергетика в Україні до цього часу перебуває у ролі падчерки? І чому депутати зволікають з ухваленням потрібних рішень? Є кілька документів, які зареєстровані в парламенті ще влітку минулого року, але навіть до першого читання не дійшли.
«Якщо будемо далі вичікувати, ми програємо конкуренцію в всіх галузях біоенергетики. Ніхто в ЄС не буде чекати український біометан. Буде газ польський, угорський, словацький, вони ж в майбутньому і розділять цей ринок”, – резюмує Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України.
Вікторія Чирва
Photo by Julia Koblitz on Unsplash