12 лютого 2024 року. Два великих державних банки – «Укргазбанк» і «Сенс Банк» можуть стати комерційними. Про це повідомили у Міністерстві фінансів. Чиновники пояснюють, що це робиться для того, аби скоротити свій вплив на банківську систему. Чи є вже потенційні покупці та як ставляться фінансові експерти до ідеї Мінфіну?
Заступник міністра фінансів Юрій Драганчук запевняє, що є низка іноземних інвесторів, які зацікавлені в приватизації цих банків. Однак поки що не розкриває імен. Обмежився інформацією, що начебто іноземні інвестори просять не зволікати з приватизацією українських банків.
Чиновник пояснив такий крок необхідністю скорочення впливу на банківський сектор. Наразі держава контролює 56% банків. І це надто багато. Як свідчить кращий міжнародний досвід, цей показник не повинен перевищувати 25%. Тож Україні доведеться сконцентруватися на одному чи двох банках, які б генерували до бюджету мільярд доларів.
Розмови про нагальну потребу приватизації державних банків точаться щонайменше 10 років. А до великої війни уряд навіть робив перші кроки щодо часткової приватизації “Ощадбанку” та “Укргазбанку”. Тоді невеликі пакети акцій планували передати Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Міжнародній фінансовій корпорації (IFC) відповідно. Та процес навіть часткової приватизації чомусь затягувався, а з початком повномасштабного вторгнення рф взагалі припинився.
Саме через це аналітики змушені визнавати, що заяви Мінфіну щодо приватизації чи продажу двох банків дещо перебільшені, оскільки ніхто формально не повідомив про реальні наміри придбати українську фінансову установу. До НБУ на кінець січня не надходило жодних документів від потенційних інвесторів щодо входження у капітал державних банків. Міжнародні партнери також не мають інформації, хто і за скільки хоче придбати державні банки України. Вони лише підтверджують, що частка держави на цьому ринку має зменшуватись.
Що відомо про банки, яких готують продати? “Укргазбанк” держава націоналізувала ще в далекому 2009 році, ставши власником 94,94% його акцій. Таке рішення тоді ухвалили через проблеми з платоспроможністю, з якими банк зіткнувся після глобальної світової фінансової кризи. У перші два роки на його порятунок держава витратила 7,4 млрд грн. До 2020 року сумарні видатки на підтримку цього банку сягнули шалених цифр – 13,1 млрд грн.
У липні 2023 року Україна націоналізувала “Сенс Банк” (до 1 грудня 2022 року – “Альфа-Банк”). Підставою такого рішення стало те, що через українські та міжнародні санкції його колишні власники, російські олігархи Михайло Фрідман, Пьотр Авен та Андрій Косогов втратили можливість підтримувати капітал банку, і це “становило загрозу для фінансової системи”.
“Сенс Банк” є доволі привабливим активом для приватизації, попри воєнний стан. Банк має розвинений роздрібний бізнес та мобільний застосунок. Наприкінці 2021 року тоді ще “Альфа-Банк” став першим, хто надав своїм клієнтам доступ до торгівлі західними цінними паперами, випередивши проект Monobank.
Відтак інтерес західних банківських груп до «Сенс Банку» неабиякий, повідомляють експерти. Угорська група OTP Bank Plc., яка вже працює на українському ринку, заявила про потенційну угоду на придбання банку.
У разі, якщо ця угода відбудеться, а український OTP об’єднають із “Сенсом”, то новий банк може стати четвертим за обсягом чистих активів в Україні, поступаючись лише Приватбанку, Ощадбанку та Укрексімбанку.
В експертному середовищі до потенційного продажу «Сенсу» угорській групі ставляться упереджено. Справа в тому, що вона досі працює на території росії. Через цю обставину НАЗК вносило OTP Bank до переліку компаній-спонсорів війни. У жовтні 2023 року банк виключили з цього переліку на вимогу Угорщини, яка взамін пообіцяла розблокувати виділення 500 млн євро з військового фонду ЄС.
Хто насправді буде керувати цим банком, у Мінфіні не кажуть. Щодо іншої установи – «Укргазбанку» теж картина не зрозуміла. Зацікавленість інвесторів виглядає досить символічною і не надто реалістичною. За роки перебування під контролем держави банк не досить успішно намагався побудувати бізнес-модель “зеленого банку”, який мав би спеціалізуватися на роботі з відновлювальними джерелами енергії. Але запам’ятався лише схемами з відмивання коштів, за які правоохоронці і досі переслідують його колишнього голову Кирила Шевченка.
Аналітики стверджують, що Мінфін начебто активізував переговори з IFC щодо завершення угоди про входження у капітал “Укргазбанку”. Відповідно до неї IFC надав банку кредит на суму 30 млн євро, який у майбутньому можна буде конвертувати в акції. Хоча офіційно не озвучено, яку саме частку буде передано, однак з відкритих джерел відомо, що йдеться про приблизно 20% акцій.
Чому приблизно? Через те, що оцінити, скільки можуть коштувати державні банки, було складно навіть до лютого 2022 року. Війна внесла свої корективи. Відтак на кінцеву вартість банківської установи впливає занадто багато факторів, передбачити які дуже складно, а то й неможливо.
І ще одна інтрига, яка розбурхала суспільство – ймовірний продаж «Приватбанку». Заступник міністра фінансів Юрій Драганчук розставив крапки над «І»:
«Попри стратегію держави зменшувати свою частку в банківському секторі, «ПриватБанк» за ті гроші, за які його готова продати держава, ніхто не купить”.
Вікторія Чирва
Photo by Claudio Schwarz on Unsplash