2 лютого 2024 року. Голова Фонду державного майна Віталій Коваль дав інтерв’ю виданню LIGA.net. Це його перше велике спілкування з пресою після двох місяців перебування на посаді очільника ФДМУ. У ньому він розповів про плани великої приватизації в Україні на нинішній рік, стан державних підприємств, створення суверенного фонду та конкретні об’єкти, виставлені на продаж.
Низка приватизаційних питань стосується передовсім конфіскованих активів росіян, заявив Коваль. В Україні достатньо активів, що перебувають під санкціями. І дрібних, на кшталт паркувальних місць, конфіскованих квартир чи нежитлових приміщень, і крупних об’єктів. Серед них голова ФДМУ називає Демуринський гірничо-збагачувальний комплекс, ТОВ «Аерок», машинобудівний завод у Сумах тощо. Газобетонний комплекс «Аерок», що належав одному з найбільших забудовників росії Андрію Молчанову, може стати одним із найпривабливіших лотів цьогорічних продажів, запевняє Коваль. Він переконує, що Фонд обрав і дотримується правильної політики: всі російські активи мають працювати на благо України.
Від проданих санкційних активів гроші підуть у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії рф. «Поки що чіткого конкретного плану немає, але ми розуміємо: що більше продамо об’єктів, то краще. Від кількості та якості проданих санкційних активів залежатиме кількість грошей у Фонді відновлення», – підкреслив голова Фонду.
Усі активи, пов’язані з країною-агресором, повинні реалізовуватися у прозорий та відкритий спосіб через аукціон. Це стало можливим завдяки уряду, який затвердив Порядок управління санкційним майном. Зі свого боку, завдання ФДМУ – не просто продати об’єкти, що належали колись російським власникам, а знайти проукраїнських господарників, здатних запустити виробництво, створити нові робочі місця, що так чи інакше сприятиме розвитку територій.
Про плани приватизації
Віталій Коваль оприлюднив статистику, скільки об’єктів великої та малої приватизації планують приватизувати нинішнього року. Звісно, що у списку об’єктів домінують ті, що відносяться до «малої приватизації». Це майже півтори тисячі об’єктів. Насамперед, торфодобувні підприємства, комбінати хлібопродуктів, готелі, експертно-технічні центри Держпраці, експериментальні протезно-ортопедичні підприємства, а також інші об’єкти для модернізації та відновлення виробництва і перепрофілювання, так звані brownfields. А в переліку великої приватизації – 18 об’єктів.
Від приватизації Фонд планує отримати 4 млрд грн, які підуть для наповнення державного бюджету. Чи реальна така цифра? Чиновник стверджує, що цілком реальна, якщо зважати на позитивну динаміку перших тижнів року.
У переліку об’єктів великої приватизації – Одеський припортовий завод. Журналісти поцікавились його долею. «З погляду інженерної думки, це одне з найбільш правильно сконструйованих підприємств. Попри те що йому 45 років, воно все одно дуже сучасне. ОПЗ постійно є в орбіті управління Фонду», – відреагував очільник Фонду на запитання. Пояснив, що наразі ФДМУ не виключає можливості розширення діяльності припортового заводу. Однак для запуску підприємства за основним профілем, потрібна безпекова складова, додав чиновник.
Загалом воєнний стан створив чимало проблем у приватизаційному полі. Відсутність страхування воєнних ризиків стримує і українських, і зарубіжних інвесторів.
Про приватизаційні міфи
ФДМУ розвіяв міф, що під час повномасштабної війни приватизація, як процес, зупиниться аж до її закінчення. «Ми це спростували, – говорить Віталій Коваль. – Підприємства продаються, і за гарними цінами. Ринок сам регулює вартість справді перспективних об’єктів. Тому маємо приклади аукціонів, коли стартова ціна лота, яка дорівнює його балансовій вартості, виростала в десятки разів. Тож міф, що Фонд продає підприємства за безцінь, не має жодного підґрунтя».
Керівник Фонду наводить приклади торгів, де ціна за об’єкт виростала в рази. Під час торгів за нежитлову будівлю у Львові ціна підскочила у сім разів, за ДТ “Сільськогосподарське підприємство “Земельний фонд” ціна активу збільшилась у понад п’ять разів – зі стартової 8,5 млн грн до переможних 43,1 млн грн.
Про Суверенний фонд
Очільник відомства повідомив, що суверенний фонд перебуває на стадії формування та концептуального оформлення самої ідеї. «Наразі ми вивчаємо моделі інших країн. Нам підходить симбіоз різних моделей. Ми провели консультації з французькою холдинговою компанією, яка є місцевим аналогом ФДМУ та володіє понад 80 французькими державними підприємствами. Вивчаємо норвезький та польський досвід. Навіть дивимося, як це працює у країнах Близького Сходу. До речі, там основний дохід у суверенних фондів є від рентного продажу нафти. А ми повинні знайти свої можливості для отримання прибутків для держави», – пояснив Віталій Коваль. Додав, що для ФДМУ важливо провести процедуру сортування чи фільтрації, яка дозволить визначити підприємства, які є стратегічними для України і дають дохід. Саме такі об’єкти будуть кандидатами до суверенного фонду. Щоправда, про конкретні списки підприємств говорити зарано, оскільки концепція створення такого органу на етапі формування.
Про гарантії безпеки для захисту інвесторів
Віталій Коваль докладно розповів, як він особисто бачить такі гарантії та можливість їх практичного втілення.
«Сьогодні ми чітко розуміємо, що важливо мати гарантії для інвесторів. Вони поділяються на дві складові. Перша — це фізична безпека власності. Це саме про страхові ризики. Тут ми взаємодіємо з Експортно-кредитним агентством, яке може дати міжнародним інвесторам страхування діяльності в Україні. Це страхування від воєнних ризиків, яке Міжнародне агентство з гарантування інвестицій Світового банку. І друге питання – це верховенство права. Тут Фонд працює максимально прозоро», – підкреслив голова Фонду.
Фонд державного майна України в лютому вже оголосив 44 онлайн-аукціони з приватизації державного майна. Торги, як і зазвичай, пройдуть у системі «Prozorro. Продажі». Сумарна стартова ціна всіх об’єктів становить приблизно 48 млн грн.
Вікторія Чирва
Photo by Michal Czyz on Unsplash