1 лютого 2024 року. У 2024 році стартує реформа державного управління. Насамперед вона стосуватиметься змін у системі оплати праці держслужбовців на основі класифікації посад. 70% зарплати становитиме посадовий оклад, а 30% – премія.Також в рамках оголошеної реформи уряд скорочує кількість вакансій держслужби на 20 000 осіб.
Заходи сприятимуть економії близько 8 млрд грн бюджетних коштів, які спрямують на потреби безпеки та оборони. Багатьох чиновників основні засади реформи відверто шокували.
Загалом в органах державної влади станом на кінець третього кварталу функціонували (без урахування сектору безпеки і оборони) Секретаріат Кабміну та 17 міністерств, 20 служб, 14 агентств, 4 інспекції, 4 комісії, 8 інших державних органів, чисельність яких встановлюється урядом, а також 9 державних органів, чисельність яких не встановлюється Кабміном, 24 місцеві державні адміністрації та 6 органів судової влади. Фактична кількість працюючих державних службовців 163 553.
«Держава не може собі дозволити й надалі фінансувати такий великий та неефективний держапарат», – зазначив заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма. За його словами, реформа держуправління, найімовірніше, посилить діджиталізацію, яка сприятиме скороченню апарату.
Власне, скорочення кількості державних службовців почалося ще минулого року. Його найбільше відчули у Державній податковій службі, Держспоживслужбі, Держгеокадастрі, Держказначействі, місцевих та апеляційних судах. Водночас збільшилась чисельність працівників Пенсійного фонду, Міністерства юстиції та Бюро економічної безпеки.
Хоча скорочення не такі й істотні, чиновники на місцях погрожують глобальним відтоком кадрів. Причина – у зниженні зарплат. Нова система оплати праці держслужбовців спричинила галас. На прозорі умови оплати праці не погоджуються третина українських державних службовців.
Начальник Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький із цифрами в руках розкритикував реформу, за підсумками якої заробітні плати у його підлеглих впадуть на 36-50%.
“До 2024 року “на руки” керівник апарату отримував 55 тисяч гривень, начальник управління – 35 тисяч гривень, начальник відділу – 23 тисячі гривень, головний спеціаліст – 17 тисяч гривень. А з січня 2024 керівник апарату отримуватиме 27 тисяч гривень, начальник управління – 18 тисяч гривень, начальник відділу – 12 тисяч гривень, головний спеціаліст – 11 тисяч гривень”, – обурюється очільник обласної держадміністрації.
Фінансові експерти проаналізували, що до 1 січня нинішнього року левову частку доходів чиновників складали різноманітні надбавки та премії. Їхня частка у зарплаті доходила до 70-75%. Інколи розмір премій та надбавок за інтенсивність праці, які виплачувалися працівникам обласних та районних адміністрацій, міг перевищувати 600% від їхніх окладів. Журналісти-розслідувачі «розкопали», як колишній міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов виписував собі премії з надбавками у 1500% порівняно з посадовим окладом.
Натомість оклад, який, за логікою, і мав би бути найбільшою складовою зарплати чиновників на державній службі, становив лише 30-40%. А іноді й нижче. Відтак із початком нинішнього року структура зарплати держслужбовця перевернулася: частка основного окладу тепер має становити 70%, а додаткових (необов’язкових) премій – 30%. Усі посади на держслужбі класифіковано та кодифіковано. Іншими словами, спеціалісти однакового профілю, які обіймають однакові посади з однаковим рівнем відповідальності, матимуть однакові зарплати.
“Нова система посилить роль посадового окладу та допоможе усунути зловживання при нарахуваннях додаткових виплат і премій. Зміни в оплаті праці спрямовані на зменшення диспропорцій та справедливий підхід до встановлення заробітних плат державних службовців”, — запевняє прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Автори реформи зауважують: джерелом для виплати «захмарних» премій, були фонди оплати праці. Їх розраховував Мінфін під час підготовки бюджету, виходячи зі штатної чисельності працівників. Однак фактично на службі працювало набагато менше людей. Наприклад, станом на початок 2024 року було укомплектовано лише 75% від граничної чисельності держслужбовців.
Відтак, “зайві” гроші державні органи розподіляли між оформленими працівниками, від чого в останніх з’являлися високі премії та надбавки за інтенсивність праці. Але тут виникає закономірне питання: якщо державний орган може впоратись із роботою навіть без стовідсоткової заповненості вакансій, то може ці вакансій й не потрібні? Приблизно так міркують і в уряді і вже анонсували на 1 квітня велику ревізію вакантних посад.
Реформа оплати праці торкнеться держслужбовців по різному: хтось почне отримувати дещо більші зарплати, а хтось – втратить істотну частину доходу. Кого саме за підсумками змін виявиться більше – поки що відкрите питання, відповідь на яке стане відомою вже у лютому, коли чиновники отримають свої зарплати за новими правилами.
Та поки більшість держслужбовців все ще гадають, у який бік зміняться їхні доходи, є декілька відомств, які змогли гарантувати для себе підвищені зарплати. Чотири міністерства – фінансів, економіки, цифрової трансформації та юстиції гарантовано отримають «плюс» 30% до окладу.
Зрештою, революційна реформа системи оплати праці ще не завершена. Поточні зміни діятимуть лише до кінця 2024 року, допоки чинним буде закон про бюджет на цей рік. Для остаточного завершення реформи необхідно ухвалити профільний закон, який досі очікує на друге читання у парламенті. Депутати ніяк не зважаться його розглянути.
Вікторія Чирва
Photo by Ross Findon on Unsplash