25 січня 2024 року. Рада національної безпеки й оборони України ухвалила рішення щодо економічної безпеки та стабільності у період воєнного стану. Документом рекомендовано впродовж трьох місяців утримуватися від дій, які можуть перешкоджати або негативно впливати на роботу українських підприємців. Які конкретні заходи влада планує для стабілізації ситуації?
Після резонансного кейсу із затриманням інвестиційного банкіра Ігоря Мазепи відбулася зустріч урядовців з бізнесменами. Група «Маніфесту -42» анонсувала загальний страйк на 1 лютого нинішнього року. У відповідь перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко запропонувала відкласти вбік емоції, не робити заяв без конкретики та спільно виявити моменти, які дестабілізують роботу підприємців. Водночас запевнила, що економічний блок уряду на боці бізнесу.
Очільниця відомства заявила: задля підтримки бізнес-середовища уряд подасть до парламенту законопроект, який передовсім міститиме зміни до закону про Бюро економічної безпеки, аби посилити механізми його роботи. Додатково запропонують змінити норми Кримінального процесуального кодексу низки законів, аби в майбутньому не повторювались «маски-шоу».
Озвучено ідею про створення Ради з підтримки бізнесу на період воєнного стану. Вона буде підпорядкована президенту України і реагуватиме на скарги підприємців, аби оперативно розв’язувати нагальні проблеми.
«Як і домовились урядовці з представниками бізнесу, буде сформовано Раду з підтримки підприємництва, і до її складу увійдуть представники саме бізнесу. Це відомі імена, відомі очільники українських компаній. Бізнес, який працює заради мільйонів людей. Технологічний бізнес, фінанси, послуги та інші галузі. Різні галузі, щоб були різні погляди. Але одне завдання – зміцнення нашої економіки, нашого суспільства», – сказав президент Володимир Зеленський.
Обіцяють обмежити перевірки бізнесу – мораторій діятиме впродовж трьох місяців. Низці правоохоронних органів надано рекомендацію утримуватись від обшуків, затримань, блокування рахунків, якщо такі дії заблокують чи негативно вплинуть на роботу підприємств. Крім того підприємцям обіцяють перевірити зареєстровані кримінальні провадження, що можуть ставити під ризик економіку держави. Однак тут у бізнесу багато питань, наскільки якісно силовики виконають цей пункт і чи взагалі зважаться його виконувати? Адже, якщо тилові силовики перевірятимуть самі себе, результат занадто передбачуваний, зазначають представники бізнесу.
Уряд обіцяє, РНБО рекомендує, а бізнес поки що не довіряє. Депутат Ярослав Железняк називає рішення РНБО міфічним. Адже це – дорадчий орган, який має дуже специфічний юридичний статус. Жодне його рішення, навіть найкраще у світі, не може розв’язати проблему бізнесу, переконує депутат.
Півроку тому влада вже проводила зустрічі з бізнесом в Офісі президента, на якій Володимир Зеленський обіцяв виправити ситуацію з тиском правоохоронців на підприємців, але, запевняють учасники і попередніх, і недавньої зустрічі, тиск силового блоку лише посилився.
Зустріч за зачиненими дверима в ОП із президентом Володимиром Зеленським 24 січня мала результат: «Маніфест-42» скасував попереджувальну акцію 1 лютого. На рішення бізнесу вплинула позиція глави держави, який зафіксував політичну позицію щодо проблеми сумнівних з точки зору закону й суспільної моралі “маски-шоу” на українських підприємствах з боку тилових силовиків.
Після цього були здійснені кроки юридичного характеру, внаслідок яких підприємець Ігор Мазепа вийшов із СІЗО під заставу, яку зменшили із 350 млн грн до 21 млн грн. І це, на переконання експертів, свідчення того, що бізнес вчиться відстоювати свої права.
Олег Гороховський, співзасновник monobank, підприємець 2023 року за версією Forbes, коментує зустріч із владою: «Нас почули. РНБО прийняла низку рішень, які стосуються питань взаємодії бізнесу та влади. Ці рішення правильні. Це швидка реакція та демонстрація рішучості докорінно змінити ставлення до бізнесу. Змінювати ситуацію будемо ми разом, кожен з нас, всі кому не байдуже». Успішний бізнесмен переконує, що у бізнес-спільноти вистачить технологій, здорового глузду та енергії, щоб, нарешті, змусити поважати підприємців, аби ведення власної справи стало безпечним.
«Весь час української незалежності бізнес перебував в постійному протистоянні з правоохоронною системою своєї країни. У системи завжди були свої приватні інтереси. Хоча саме правоохоронна система має гарантувати недоторканність приватної власності. Заможне життя можливе лише в країнах, де приватна власність — «священна і недоторкана». Дуже сподіваюсь на рішучі реформи», -заявив після зустрічі з представниками уряду Ігор Гуменний, засновник UBC Group.
Вікторія Чирва
Photo by Craig Whitehead on Unsplash