23 січня 2024 року. Кабінет міністрів України скасував мораторій через мільярдні борги населення. Уже з 29 січня близько 74 000 мешканців Києва та Дніпропетровської області через борги можуть залишитися без постачання електрики. Мораторій продовжить діяти тільки у прифронтових регіонах. Чому влада пішла на такий рішучий крок в умовах воєнного стану?
Заборону на відключення чи фінансове покарання боржників Україна запровадила одразу після повномасштабного вторгнення росії. У березні 2022 року відповідну постанову ухвалив Кабінет Міністрів, заборонивши нараховувати несумлінним споживачам штрафи й залишати їх без комунальних послуг. А вже у червні 2023 року уряд був змушений визнати хибність такої ідеї. Скасування мораторію мало відбутися того ж таки літа, однак із цим рішенням влада зволікала, а населення продовжувало накопичувати борги.
“Основна причина скасування мораторію, і ми це бачимо по цифрах, – це зростання заборгованості за житлово-комунальні послуги. Зокрема, сьогодні борг населення за спожиту електроенергію збільшився на 41% у порівнянні з довоєнним періодом», – зауважив голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський.
Йдеться про доволі великі обсяги боргів – приблизно 20 мільярдів гривень. Причому, як проаналізували енергетичні фахівці з Центру Разумкова, ігнорують платіжки, як правило, заможні українці. Найбільше боржників у регіонах, що знаходяться далеко від лінії зіткнень з окупантами.
Директор енергетичних програм Українського центру економічних та політичних досліджень імені Разумкова Володимир Омельченко наводить приклад: “Є один мешканець, який володіє 5-кімнатною квартирою в центрі Києва на Печерську. І в нього заборгованість уже близько ста тисяч гривень. І він споживає близько 2 тисяч кіловат на місяць і не сплачує більш як рік. І це не поодинокий випадок. Понад 55% усього боргу створюють саме такі люди».
Натомість найсумліннішими платниками залишаються пільговики та пенсіонери, стверджують експерти. Тобто точно не найзаможніші верстви. До слова, на нинішній рік держава заклала на чверть більше грошей для субсидій. Йдеться про 50 мільярдів гривень. Комунальну субсидію зможуть отримати до 3 мільйонів українських родин. А в уряді вже замислюються, як проконтролювати ефективність такого інструменту підтримки.
Зі скасуванням мораторію на відключення уряд повернув і різноманітні штрафи, пені й відсотки. Їх компанії-постачальниці електроенергії можуть нараховувати боржникам уже зараз. Борги шкодять не лише енергетичним компаніям, наголошують в уряді. Коштів бракує на швидке відновлення електропостачання після обстрілів чи стихійних лих. Особливо високі ризики взимку.
Енергетики кажуть, що першими на черзі у «перерізанні дротів» — споживачі, які завинили найбільші суми, котрих не сплачують тривалий час. Скажімо, затримка в оплаті за місяць великої проблеми не становить. Тут більше йдеться про борги, які тягнуться роками. І які, ймовірно, накопичилися ще до війни.
У Спілці споживачів комунальних послуг активно обговорюють зняття мораторію. Погоджуються, що борги серед заможних українців не рідкість. Але водночас побоюються, що скасування мораторію може боляче вдарити по найбідніших верствах населення. Відтак рішення уряду вважають передчасним.
«Ці заяви уряду й народних депутатів — маячня! Для багатої людини 3.6 % штрафу на рік — це взагалі ні про що. Це втричі менше, ніж річна інфляція. Та вони можуть собі дозволити не платити роками. А постраждати від цього можуть саме найбідніші, яким не буде за що платити ці штрафи», — упевнений голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Саме найбідніша категорія українців стурбована «перерізуванням дротів». Причина для занепокоєння – морозна погода. Залишитися без електричного обігрівача чи навіть чайника для приготування гарячого напою – перспектива не надто райдужна.
Фахівці запевняють: відключати боржників миттєво ніхто не буде. У випадку з електроенергією перерізанню дротів передуватимуть кілька етапів попереджень. Попередньо компанії-постачальники надсилатимуть клієнтам рахунки, де вказуватимуть загальну суму боргу й пропонуватимуть його оплатити. Якщо споживач й надалі ігноруватиме такі повідомлення, розпочнеться вже безпосередньо процедура відключення. Про неї клієнта попереджатимуть двічі — за 10 і за 5 днів перед перерізанням дротів.
«Ті споживачі, що не мають можливості сплатити борг одразу, можуть звернутися за реструктуризацією. І сплачувати борг відповідно до договору — графіка погашення заборгованості. І тоді вони уникнуть відключення послуги», — пояснює експерт галузі житлово-комунальних послуг Христина Ненно.
Якщо ж уникнути відключення не вдалося, то поновлення електропостачання — це вже платна послуга. І окрім погашення боргу, споживачу доведеться сплатити ще й за неї. Іноді суми можуть сягати кількох тисяч гривень.
Можуть бути й випадки, що споживачам нарахували борги незаконно. Тоді у них є можливість відстоювати свої права.
«Звісно, не можна виключати, що будуть помилки чи навіть спроби зловживати з боку окремих постачальників. Про що багато говорили останніми днями. Але в такому разі відразу потрібно звертатись до постачальника. Якщо і з постачальником не знайдуть спільної мови, то зі скаргами до регулятора — Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», — пояснює фахівець з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп. У відомстві наголошують, що варіантів погашення боргу чимало. Було б бажання.
І насамкінець: відключення від комунальних послуг й надалі під забороною в зонах бойових дій. Перелік таких населених пунктів затвердить уряд відповідною постановою.
Вікторія Чирва
Photo by elnaz asadi on Unsplash