5 грудня 2023 року. У Києві пройшла XV Всеукраїнська конференція за участі міжнародних організацій “Молочний бізнес-2023”. Учасники ринку, представники української влади, аналітики з України та Польщі обговорили стан молочної галузі і її перспективи повоєнного розвитку, яка наразі зазнає значних втрат і гостро потребує підтримки. Чи є у цієї сфери майбутнє?
Головний підсумок дискусій учасників конференції оптимістичний: молочна галузь України показала свою спроможність протистояти надзвичайним викликам і загрозам та забезпечувати випуск продукції навіть в умовах війни.
Після перших шокових днів молочні підприємства досить швидко відновили ланцюги постачання сировини, зберегли персонал, налагодили збут. Заводи, що деякий час знаходилися на окупованій території, відновлюють роботу.
Аналітики зійшлися на тому, що серед усіх сільськогосподарських галузей молочна промисловість – найбільш перспективна. Як зауважив виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур, «це курка, яка могла б нести золоті яйця». Свою позицію обґрунтовує тим, що раніше у сільгоспвиробництві Україна робила акцент на рослинництві. Та, власне, і нині продовжує це робити, бо на цьому завжди тримався імідж країни, як «годувальниці світу». Однак слід сприймати той незаперечний факт, що експорт пшениці і кукурудзи надто мало дає для розвитку країни, особливо під час війни.
Потрібні нові, майже революційні кроки з відновлення економіки, і в цьому акценти зміщуються у бік тваринництва та виробництва й експорту продукції з доданою вартістю. Молочна галузь може опинитися у низці лідерів.
У поточному році, попри скепсис багатьох експертів, підприємства змогли збільшити виробництво молока. За попередніми прогнозами, вони можуть надоїти молока майже стільки ж, як у довоєнному 2021 році, 2,8 млн. т, або на 8% більше, ніж у 2022 році. Фахівці стверджують, що це рекордно високий показник за останні 20 років.
Зростання виробництва відбулося виключно за рахунок збільшення продуктивності корів, адже їхнє поголів’я в поточному році залишається незмінним (після його скорочення на 9% в 2022 році), – близько 388 тис. голів.
В перспективі сільськогосподарські підприємства мусять прискорювати процес збільшення виробництва молока, щоб компенсувати стрімке скорочення надоїв у домогосподарствах. У цій категорії тільки за останні 5 років виробництво молока скоротилось на 35%, до 4,5 млн т, і далі буде падати.
Аналітики не виключають, що може бути щорічне зниження виробництва молока населенням на 10% впродовж тривалого часу. Поголів’я корів зменшується з кожним місяцем війни. Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький закликає не робити із цього поспішних висновків, адже така тенденція, як мінімум у всьому Європейському Союзі.
За приблизними підрахунками аналітиків, для формування позитивного молочного балансу за десять років промислове молочне стадо потрібно збільшити вдвічі. Здійснити такий прорив в галузі вкрай складно, але можливо, стверджують учасники конференції. Адже очевидно, що на тлі проблем з експортом зернових та олійних культур, молочний напрямок це завжди реальні гроші, відтак потрібно інвестувати в переробку тваринницької продукції..
Попри істотне падіння у 2022 році, у 2023 році за попередніми оцінками обсяги переробки молока зростуть на 7% до 2,9 млн. т, а за експертними прогнозами потреба заводів в сировині вже через 5-6 років може подвоїтися. Тобто молочна промисловість України може розвиватися виключно за умови суттєвого збільшення виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами. А значить, зростуть експортні можливості.
Слід зважати й на такі реалії: до повномасштабної війни торговельний баланс складався не на користь України. Експорт падав, а зовнішні закупки зростали. Такі негативні зміни і далі тривали б, якби не війна, як це не прикро звучить. Попри проблеми, спричинені війною, торік українські виробники молокопродуктів змогли досить непогано заробити на експорті. Про це на Всеукраїнській конференції розповів голова Ради директорів «Спілки молочних підприємств України» Вадим Чагаровський.
Він зазначив, що наразі 40% молока йде на переробку — 2,96 млн т. Експорт з перерахунку на чисту сировину складає 400 тис. т. Ціна на молоко від сільгосппідприємств у 2023 році досягла рівня цін ЄС.
Молочки б вистачало і для внутрішніх потреб, і на експорт, повідомив Чагаровський, якби не та обставина, що цьогоріч збереглася тенденція до скорочення поголів’я корів. Відтак для переробки наразі найбільша проблема – дефіцит молочної продукції, кажуть експерти. Саме через дефіцит сировини навіть при високих цінах український експорт в найближчі роки буде скорочуватися. Вже через рік-два років навряд чи виробники зможуть продавати молокопродуктів більше як 0,4 млн. т (в еквіваленті молока), що в рази менше у порівнянні з показниками п’ятирічної давності, коли з країни вивозилось понад 1 млн. т продукції.
На переконання аналітиків, Польща 10 років тому була в такій самій ситуації, але «вони пройшли цей шлях, змогли змінити позиції, тож ми також це зробимо», запевняє директор з розвитку міжнародного бізнесу компанії «Молокія» Михайло Паньків.
Серед проблем Паньків називає ще одну: європейські партнери купують українську молочну продукцію, занижуючи ціну майже на 20%.
«Це реальна історія, нас дисконтують у порівнянні до ірландських чи інших виробників саме через репутацію. Їхні аргументи такі: у вас по документах все добре, а на ділі можна чекати, що завгодно. Це ж реальні випадки — гайки в казеїні, рослинна олія в маслі», — підкреслює очільник «Молокії».
З фальсифікацією в умовах війни необхідно вести жорстку боротьбу. Крім обману споживача, фальсифікація – це й несплата податків до бюджетів, які зараз особливо потребують наповнення. Потрібно у екстреному порядку ухвалювати законопроект, який передбачає кримінальну відповідальність за фальсифікацію харчових продуктів, одноголосно заявляють учасники конференції.