4 грудня 2023 року. В Україні черговий корупційний скандал: голову Держспецзв’язку Юрія Щиголя та його заступника Віктора Жору підозрюють в мільйонних розкраданнях. Їм уже оголошено про підозру і звільнено з посад. Експерти не виключають, що ситуація негативно позначиться на керівництві Мінцифри.
Обох уже колишніх посадовців НАБУ та САП підозрюють у заволодінні 62 мільйонами гривень під час закупівель програмного забезпечення та обладнання. У 2021-2022 роках підприємствам одного з бізнесменів, у змові з яким перебували обидва урядовці, перерахували понад 285 млн грн, хоча реальна вартість товару становила 223 млн грн. Різницю у 62 млн грн учасники схеми вивели за кордон. Всі договори були закритими, аби ніхто не виявив, що вартість у них завищили щонайменше на чверть. Гроші, впевнене слідство, компанії пізніше вивели за кордон і розподілили між учасниками схеми.
Всього за три дні очільник відомства Юрій Щиголь пройшов шлях від топчиновника, який відповідає за кіберзахист країни та закупівлю дронів для ЗСУ, до людини, яка опинилась під вартою. В екстреному порядку глава держави Володимир Зеленський вивів його із складу Ставки верховного головнокомандувача. Судячи із цього, пан Щиголь мав доступ до державної таємниці на найвищому рівні.
Чим, власне, займається Держспецзв’язку? Раніше, до повномасштабного вторгнення про нього знали практично одиниці. Орган займався захистом державних інформаційних ресурсів. Впродовж останніх двох років роботи у відомстві додалося. Його фахівці з підрозділу CERT-UA зафіксували майже 4 000 кіберінцидентів, що утричі більше, аніж у мирний час.
Пізніше Верховна Рада додала Держспецзв’язку ще один вектор роботи – захист критичної інфраструктури. Непрофільний напрям роботи відомства – «Армія дронів», який закуповує безпілотники для ЗСУ. Його в липні 2022 року запустив Генштаб ЗСУ, Міноборони та Мінцифри. Держспецзв’язку стало розпорядником коштів. У березні 2023 року парламент спрямував на цю програму 30 млрд грн. У листопаді 2023-го Рада ухвалила закон про «військовий ПДФО», згідно з яким до кінця року відомство має отримати ще 13 млрд грн. А в 2024 році відомство отримає на дрони 45% ПДФО, за прогнозом – це 43 млрд грн.
Під час обшуку в ексголови Держспецзвʼязку виявили 82 тис. євро та $72 тис. готівкою, а також криптогаманець на $1,5 млн. Чи зміг він заробити такі кошти, перебуваючи на посаді, з’ясовує слідство. Однак у СІЗО Щиголь пробув недовго. Вже наступного дня за нього внесли заставу у 25 млн грн. Його заступнику й соратнику призначили заставу у 10 млн грн. Віктор Жора теж уникнув перебування під вартою. Пише: «переконаний, що зможе захистити своє чесне ім’я та репутацію».
У Держспецзв’язку опублікували допис, у якому заперечили існування корупційної схеми. «Закликаємо утриматися від звинувачень щодо конкретних посадових осіб чи службовців, які зараз залучені в організації захисту критичної інформаційної інфраструктури України, до завершення розслідування», — йдеться у повідомленні.
Та навіть після такої заяви коментарі після повідомлення НАБУ посипались з усіх сторін. Колишній очільник фонду «Повернись живим» та колишній заступник міністра оборони з питань цифрового розвитку Віталій Дейнега прямо звинуватив Держспецзв’язку у корупції. За його словами, ця структура навмисне перешкоджає цифровізації армії й «фактично стала гаманцем і руками Мінцифри».
Михайло Федоров по гарячих слідах опублікував пост, в якому написав, що Мінцифри співпрацює з правоохоронцями, щоб забезпечити прозорість та підзвітність у закупівлях безпілотників, та ділиться інформацією з НАБУ.
В експертному середовищі кілька думок. Експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун вважає, що після корупційного скандалу у Держспецзв’язку голова Мінцифри Михайло Федоров має подати у відставку.
«У будь-якій демократичній країні керівник людей, яких обвинувачують в корупції, мав би подати у відставку. Адже він персонально відповідає за своїх підлеглих. Він їх обирав та призначав, а також довіряв їм величезні гроші, якими вони зловживали. Маю на увазі голову Мінцифри Михайла Федорова. Він особисто підбирає подібного роду кадри. І якщо заступник Щиголя — Жора професіонал у кібербезпеці, то стосовно голови Держспецзв’язку так сказати зовсім не можна. Його призначили на посаду з точку зору політичних міркувань. Тому що він лояльний. Тому влада має докорінно реформувати Держспецзв’язку», — аргументує свою позицію Корсун.
Дехто взагалі виступає за ліквідацію Держспецзв’язку, аби в подальшому усі корисні функції розподілити між іншими відомствами. Низка аналітиків виступають за створення професійної та незалежної агенції з питань кібернетичної безпеки з прямим фінансуванням із державного бюджету. Також не повинно бути адміністративного впливу на керівника такої агенції з боку виконавчої влади, вважають аналітики.
Поки що уряд призначив нового голову Держспецзв’язку. Ним став командир ударної роти БпЛА Юрій Мироненко. Він має досвід корпоративного управління, глибоко розуміється на тематиці безпілотників.
З початку повномасштабного вторгнення обороняв столицю у складі 112 бригади тероборони Києва. Пізніше обійняв посаду заступника начальника штабу 129 батальйону 112 бригади. Після цього очолив відділ по роботі з добровольчими формуваннями територіальних громад 112 бригади.
Новий очільник відомства уже пообіцяв, що найближчим часом представить план реанімації Держспецзв’язку.
Вікторія Чирва
Photo by Mike Meyers on Unsplash