13 листопада 2023 року. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вніс до Верховної Ради подання щодо призначення головою Фонду державного майна Віталія Коваля, який наразі очолює Рівненську ОВА. Профільний комітет підтримав кандидатуру. Її Рада може затвердити найближчими днями. Які виклики і ризики очікують на нового керівника Фонду?
Кадрові питання для Фонду ніколи не були простими. На переконання експертів, робота у ФДМУ завжди була надто корупціогенна і небезпечна в плані репутаційному, особистісному. Народні депутати ухвалили наприкінці весни законопроект про реформу ФДМУ та розширили повноваження його голови. Відтак, він може самостійно призначати заступників та формувати команду, яку раніше призначав Кабмін. За прогнозом нардепа з економічного комітету Олексія Мовчана, новопризначений голова ФДМУ просто зобов’язаний скористатись такою унікальною можливістю. Адже завдання, що постануть перед ним, надто складні, враховуючи воєнний стан, який слабо сприяє процесу приватизації.
Після того, як колишній очільник Фонду держмайна Рустем Умєров посів крісло міністра оборони, минуло два місяці. Влада розглядала різних кандидатів, в тому числі, фігурувало прізвище голови економічного комітету парламенту Дмитра Наталухи. Втім, вибір пав саме на 42-річного Віталія Коваля. Свою кар’єру він починав як банкір у кредитному відділі Укргазбанку. У 2006–2019 роках створив кілька підприємств у будівельній та транспортній сферах. Фігурував у кількох скандалах – зокрема, компанія «ВВВ Монтаж», яку очолював Коваль до приходу на посаду голови Рівненської облдержадміністрації, у 2020-му отримала найбільші підряди на будівництво доріг, що стало предметом розслідування Bihus.info.
Після перемоги на виборах президента Зеленського був призначений головою Рівненської ОДА. На виборах 2020-го року Коваль балотувався на посаду міського голови Рівного від партії «Слуга народу», але програв вибори опоненту від «Європейської солідарності». Коваль – один з небагатьох голів обласних адміністрацій, якому вдалося пропрацювати так довго.
На думку експертів, перед новим головою Фонду держмайна стоїть кілька викликів. Одним із головних завдань для нового очільника Фонду стане запуск великої приватизації. Друге завдання – збільшення кількості об’єктів малої приватизації. Третє – налаштування ефективного управління об’єктів, які поки що не виставляють на продаж. Водночас в Офісі президента зацікавлені, щоб усі об’єкти приватизації приносили кошти до бюджету.
Загалом план приватизації в Україні на 2023 рік виконано майже на 50% . Аналітики підтвердили той факт, що інвестори купують об’єкти державної власності в Україні попри воєнні ризики. На думку низки експертів, війна стала не гальмом, а стимулом для приватизації, як би парадоксально це не звучало.
Фонд державного майна оперує оптимістичними цифрами: у поточному році вже проведено 335 успішних аукціонів з приватизації об’єктів державної власності. До таких аукціонів долучились 1725 учасників. У середньому за кожен об’єкт змагалися не менше п’яти учасників. За виставлені на продаж активи отримано майже 2,7 млрд грн. У планах Фонду – до кінця року провести ще 188 аукціонів, тож показники приватизації можуть ще більше зрости.
Взагалі в Україні процес приватизації, в першу чергу, так званої великої, традиційно йшов досить мляво. Уряд щороку закладав в бюджет певну суму від продажу держмайна (як правило, в межах 15-20 мільярдів гривень), і щороку блискуче провалював виконання власних планів.
В нинішньому році уряд обмежився досить скромною цифрою надходження до бюджету – усього 6 млрд грн. І те, що практично наполовину цей показник виконано, експерти вважають своєрідним рекордом.
Однією з переваг прискорення приватизації в умовах війни називають вдосконалення самого процесу реалізації державних об’єктів. Координатор експертних груп Економічної платформи Олег Гетман стверджує, що внесені до нормативної бази зміни уже в умовах воєнного часу, полегшили проведення аукціонів і розблокували приватизацію. «Також важливим для успіху приватизації стало скасування державної монополії на виробництво спирту і дозвіл на приватизацію спиртзаводів. Саме ці підприємства забезпечили значну частину доходів від приватизації, оскільки вони викликають велике зацікавлення у інвесторів”, – зауважує експерт.
Приватизація в Україні, кажуть аналітики, – це палиця з двома кінцями. З одного боку, державі потрібні гроші для наповнення бюджету, а з іншого – продати привабливий актив стратегічному західному інвестору за умов повномасштабного вторгнення – завдання надзвичайно складне. Відтак у поточному році Україна змушена обмежуватись малою приватизацією. Приватизацію «по великому» уряд планує вже з наступного року. І в цьому аналітики вже завбачили певні ризики.
“В разі відновлення великої приватизації суспільство повинно буде пильно слідкувати за проведенням відповідних конкурсів, – підкреслює економіст Борис Кушнірук. – Ми маємо великий досвід, коли умови конкурсів прописуються під конкретних покупців таким чином, щоб об’єкти могли придбати тільки “потрібні люди”. І потрібен тиск на владу для того, щоб забезпечити рівні умови для всіх інвесторів”.
Дискусії в українському суспільстві про доцільність продажу державного майна виникають постійно. Дехто вважає, що за умов високих ризиків неможливо отримати за об’єкт адекватну ціну. Та більшість експертів висловлюються за прискорення і вдосконалення приватизаційних процесів. Адже більшість державних підприємств є збитковими, держава не в змозі забезпечити їх ефективне управління, тож вони приречені на ще більший занепад. Зволікання з приватизацією призведе тільки до збільшення збитків.
Наразі за дорученням уряду Фонд держмайна вже підготував до великої приватизації 15 підприємств. Серед них зокрема Одеський припортовий завод (виробник аміаку та іншої хімічної продукції), “Центренерго” (компанія, яка володіє трьома великими тепловими електростанціями), Об’єднана гірничо-хімічна компанія (виробник титанової сировини), Запорізький титано-магнієвий комбінат, “Індар” (виробник інсуліну), Уманський лікеро-горілчаний завод.
Прикметно, що деякі з перелічених об’єктів вже виставлялись на продаж, однак щоразу торги закінчувались безрезультатно, передовсім через корупційні скандали. Тож і уряду, і команді ФДМУ під керівництвом нового очільника доведеться докласти неабияких зусиль, аби не тільки застрахувати ризики ймовірних інвесторів , а переконати їх, що Україна готова проводити конкурси прозоро, з дотриманням однакових умов для всіх.
Вікторія Чирва
Photo by Pierre Bamin on Unsplash