8 листопада 2023 року. На ринку електроенергії України утворився ланцюг боргів “усіх перед усіма”, сума якого наприкінці жовтня склала 60 мільярдів гривень. До формування величезної заборгованості призвели низька платіжна дисципліна та дозвіл від влади не платити за електроенергію. Однак це не єдина причина, стверджують експерти і намагаються вказати шляхи подолання платіжної кризи. Одним із варіантів пропонують чергове підвищення тарифів. Чи спрацює це під час війни?
Проблеми з розрахунками за спожиту електроенергію – не нові. Вони існували і до великої війни, однак саме після 24 лютого 2022 року вони набули таких катастрофічних масштабів. Свою роль зіграла особливість національного ринку електроенергії. Вона полягає в тому, що між його учасниками діє складний механізм розрахунків. Якщо хтось один перестає платити, борги накопичуються по всьому ланцюжку.
Перші у цьому ланцюжку – пільгові тарифи для населення. Із 1 червня поточного року уряд підвищив вартість електроенергії для населення до 2,64 грн за кВт-год. Запропонований тариф почав діяти для усіх категорій громадян незалежно від рівня їхніх доходів та обсягів споживання. Однак ринкова ціна електроенергії значно вища. Низка експертів – вітчизняних і зарубіжних – підрахували, що один кіловат енергії сягає не менше 8 гривень. Відтак різницю між ринковою ціною я тарифом для населення комусь доводиться компенсувати.
Такими «спонсорами” в Україні визначені державні компанії “Укргідроенерго”, до складу якої входять дев’ять ГЕС, та “Енергоатом”, який експлуатує чотири АЕС. На оператора АЕС припав сильніший тягар компенсації. Його станції виробляють більше електроенергії і з меншою собівартістю, аніж «Укргідроенерго». Частка «Енергоатома» у загальному продукуванні складає 50%, тоді як державної компанії, що контролює ГЕС – менше 10%.
Від 24 лютого 2022 року уряд зобов’язав «Енергоатом» покривати практично 80% різниці в тарифах, однак об’єктивні обставини внесли свої корективи у виконання цього зобов’язання. Головна причина – окупація найбільшої в Європі Запорізької АЕС. Інша – низькі тарифи для населення. До початку літа вони складали 1,44 грн за кВт-год, якщо споживалося 250 кВт-год на місяць. Якщо пільговий поріг перейдено, ціна одного кіловат складала 1,68 грн.
Так званий механізм “покладення спеціальних обов’язків” (ПСО) для населення завдав «Енергоатому» збитків на 20 млрд грн. Червневе підвищення тарифів трохи вирівняло ситуацію, однак для повної нормалізації ще далеко, зазначає президент компанії Петро Котін.
Директор Секретаріату Енергетичного співтовариства Артур Лорковські в інтерв’ю Forbes Україна наголосив:
“Тарифи для населення в Україні не відображають справжню вартість електроенергії. Це – результат втручання у ринок. Хтось доплачує за дешеву електрику для населення. Це називається покладання спеціальних обов’язків, ПСО. Внаслідок такого викривлення ринку в енергосекторі накопичилися мільярдні борги”.
На його переконання, варто виокремити реальних найбільш вразливих споживачів, а не дотували все населення загалом. Для цього вже зараз, не чекаючи закінчення війни, створити надійну фінансову систему для підтримки такої категорії населення.
У Секретаріаті Енергетичного співтовариства також вважають, що з огляду на високу частку держави, на ринку потрібен незалежний від владного впливу енергетичний регулятор. Такий орган має сприяти створенню справедливої ситуації для споживачів та учасників ринку – виробників і постачальників. І водночас перебувати поза політичними впливами, щоб влада обмежилась мінімальним втручанням в роботу ринку.
І ще: європейські експерти нагадують, що Україна просто не зможе приєднатися до Європейського Союзу без незалежного регулятора на енергетичному ринку. Це одна із ключових передумов. Відтак треба цю проблему розв’язувати, не гаючи часу. Застосовувати, якщо знадобиться, непопулярні рішення.
За словами аналітиків енергетичного ринку, і у вирішенні проблеми з боргами треба приймати чимало непопулярних рішень з боку Міненерго, НКРЕКП, уряду, добиватись покращення платіжної дисципліни генерації, споживачів, постачальників, експортерів. Запозичити кращі зразки подолання платіжної кризи у європейських країн.
Голова парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус наполягає на необхідності фінансової збалансованості всіх регульованих тарифних компаній, а також фінансової дисципліни та жорстких санкцій за несплату.
“Перше – це про можливість платити, у деяких компаній тарифи не покривають поточну ціну електроенергії. Друге – це бажання платити. Є компанії, які можуть платити, мають хороші прибутки і ліквідність, але вирішують не платити, бо думають, що і так можна буде жити”, – підсумовує Герус.
Складається враження, що боргами наразі не дуже хочуть перейматися у владних кабінетах. Такий висновок зробила низка аналітиків після заяв заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми, якому приписують кураторство над енергетичним сектором.
“Системне рішення може передбачати лише певне джерело коштів для погашення заборгованостей. Чи потрібно їх погасити? 100% потрібно. Чи є це в умовах війни пріоритетом №1? Ні, не є. Тому що в умовах війни пріоритет №1 – це фінансування оборони нашої держави. Коли будемо ближче до закінчення війни і стабілізації фінансів, тоді запропонуємо чіткий графік виплати боргів”, – відреагував Шурма на запитання, чи є у нього бачення системного вирішення боргових проблем.
Вікторія Чирва
Photo by Alice Pasqual on Unsplash