Як проходить відбудова України

Експерти Київської школи економіки оприлюднили статистику, актуальну на кінець вересня поточного року. Внаслідок бойових дій зруйновано або пошкоджено 167,2 тисяч об’єктів житлового фонду. Із них 147,8 тисяч – приватні будинки, 19,1 тисяч – багатоквартирні, решта – гуртожитки. З-поміж регіонів, які найбільше постраждали від руйнування житлового фонду – Донецька, Київська, Луганська, Харківська, Миколаївська, Чернігівська, Херсонська та Запорізька області. Зважаючи на підступні дії російських загарбників – бити по цивільних об’єктах, кількість понівеченого житла буде зростати й надалі.

Потреби України на реконструкцію та відновлення оцінюються в безпрецедентні для світу 411 млрд доларів США. Тільки в поточному році Україні терміново потрібні більш ніж 14 млрд доларів на відновлення енергетичної, житлової, критично важливої та соціальної інфраструктури, базових послуг для найбільш вразливих прошарків населення.

Відновленням України всередині держави займається кілька відомств. Наприкінці минулого року були об’єднані Міністерств інфраструктури та розвитку громад і територій у Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, одним із завдань якого є саме відбудова країни. Цього року було створене Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, яке відповідає за реалізацію проєктів.

Принцип дії такий: органи місіцевого самоврядування подають проекти на обласні військові адміністрації, а ті розподіляють на відповідні міністерства. В разі погодження Кабміном бюджетний комітет Верховної Ради ухвалює рішення про виділення коштів. Головним розпорядником коштів є Мінінфраструктури, другорядним – Агентство відновлення, яке входить до структури міністерства.

У свою чергу, цьому агентству підпорядковується Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. На даний момент для нього закладено 35,5 млрд грн. Цього недостатньо, і український уряд планує залучити до наповнення Фонду Світовий банк. Загалом для залучення країн-партнерів до відновлення створено Міжвідомчу координаційну платформу донорів. Торік президент Володимир Зеленський запропонував міжнародним партнерам нову модель відновлення — шефство над регіоном, містом, громадою чи галуззю. Цим проектом зацікавилося вже близько 30 країн.

Але наразі виникла ще одна проблема: переважна більшість приватних компаній, які працюють на ринку комерційної нерухомості та житла, відверто не бажають брати участь у державних тендерах із відбудови. За словами голови Державного агентства відновлення та розвитку Мустафи Найєма, з державними коштами працюють не більше третини забудовників. У цьому очільник агентства вбачає велику проблему. На його переконання, цьому є три пояснення:

• негативний досвід бізнесу в попередні роки, коли кваліфікаційні вимоги прописували під обрані компанії;
• непартнерське ставлення з боку замовника;
• претензії з боку правоохоронних органів після підписання договору або завершення проекту.

Експерти теж вбачають у цьому високі ризики. Адже обсяги державного замовлення на відбудову України чи не в тисячу разів більше проти можливостей компаній, які беруть участь у державних тендерах. Відтак саме зараз треба переформовувати ринок, вдосконалити тендерні процедури, бо в будь-який момент, навіть за наявності достатнього фінансування, може статися колапс. Коли компанії, що працюють в бюджетному секторі, просто не подужають відбудову країни.

Наразі фахівці Державного агентства відновлення та розвитку проводять відкриті консультації з підрядними компаніями, вивчають практику Антимонопольного комітету, колег з Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), Банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Світового банку. Аналітики переконують, що будь-які методики треба аналізувати, але рекомендувати до впровадження ті, що стануть драйвером залучення коштів у відбудову. Адже наразі заклики, що відбудуємо Україну і вона стане кращою, ніж до війни, поки що залишаються гаслом. 

Вікторія Чирва
Photo by Callum Hill on Unsplash