20 вересня 2023 року. Уряд схвалив і відправив на розгляд Верховної Ради проєкт бюджету на 2024 рік. В ньому закладено доходи загального фонду у 1 трлн 560 млрд грн, видатки – у 3 трлн 108 млрд грн. Таким чином, дефіцит бюджету складає 1,6 трлн гривень. Це означає, що, як і у два попередні роки війни, Україна своїм коштом зможе профінансувати лише половину бюджету. Решту Київ сподівається отримати від міжнародних партнерів.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль окреслив п’ять основних пріоритетів державного кошторису.
“Ключовий акцент цього проєкту – оборона й безпека нашої країни. Направляємо більше половини всіх ресурсів бюджету – 1 трильйон 685 млрд грн. Ця сума на 113 млрд грн більша, ніж цього року. Буде ще більше зброї та техніки. Більше дронів, боєприпасів, ракет. Так само як і цьогоріч, кожна копійка податків громадян та бізнесу піде на забезпечення наших Сил безпеки й оборони”, – зазначив він.
На другому місці – соціальна сфера. Видатки бюджету складуть 469 млрд грн, що на 25 млрд більше, ніж цього року.
Третій пріоритет – медицина та освіта. На сектор освіти виділять 179 млрд грн, і це на 23 млрд більше, ніж цього року. На медицину – 202 млрд грн, що на 24 млрд перевищує видатки 2023 року.
Четвертий пріоритет – підтримка ветеранів. Видатки за цією програмою збільшать удвічі, з 6,8 млрд грн у 2023 році до 14,3 млрд грн у наступному.
П’ятий пріоритет – це відновлення економіки. Як зазначив Шмигаль, жодного підвищення податків не передбачається. Уряд продовжить програми пільгового кредитування, програму безповоротних грантів єРобота, підтримку українських стартапів. Також він анонсував нові програми для підтримки українського виробника.
Економіст Олег Пендзін, аналізуючи головний фінансовий документ країни, заявив: «Якщо буде допомога західних партнерів, буде все добре. Якщо грошей не буде, то й пріоритетів не буде. На наступний рік у США заплановані вибори, а замість 18 млрд євро, ЄС планує дати тільки 9, хоча треба набагато більше. МВФ також має певні свої бачення».
Загалом економічні аналітики назвали проект бюджету на 2024 рік суто воєнним. Це означає, що все зароблене піде на потреби оборони. Інших варіантів немає. Для запуску власного виробництва, стверджують експерти, необхідні інвестиції. Однак сподіватися, що вони прийдуть в країну, де триває війна, марно. До того ж, для відбудови України потрібні не тільки кошти, а й люди. Це щонайменше 5 мільйонів, які змушені виїхати до інших країн через війну.
Виконавчий директор CASE Україна, економіст Дмитро Боярчук вбачає три виклики проекту головного кошторису держави. Перше, на що він звертає увагу, це видатки на оборону та дефіцит бюджету:
«Критичне припущення на 2023 рік щодо тривалості бойових дій не справдилось, що призвело до істотного перегляду видаткової частини на оборонні потреби. І, як наслідок, до зростання дефіциту з 20,6% ВВП, які початково планувалися, до орієнтовно 30% ВВП», – зауважує аналітик.
По-друге, за словами Боярчука, відчувається непорозуміння між НБУ та Мінфіном щодо основних макропоказників. Він оперує цифрами: Мінфін очікує 14,7% споживчої інфляції у 2023 році та 10,8% у 2024-му, а Нацбанк в останньому прогнозі говорить про 10,6% у поточному і 8,5% наступного. І, нарешті, третім викликом економіст називає вибори у США. Україна може опинитися у зоні ризику, якщо у Вашингтоні раптом зміняться політичні настрої щодо бюджетної підтримки.
Якщо ж оперувати цифрами, можна проаналізувати, на що збільшили витрати у наступному році, а яким відомствам скоротили. Приміром, на Головне управління розвідки планують спрямувати 18,1 млрд грн (+11,7%), РНБО – 313,9 млн (+11,2%), СБУ – 35,1 млрд (+11%), Службу зовнішньої розвідки – 6 млрд (+9,3%).
Виростуть також витрати на правоохоронні органи: на МВС передбачили 324,2 млрд. гривень (+5,1%), на Офіс генпрокурора – 14,6 млрд (+8,6%), на Держбюро розслідувань – 3,8 млрд (+55,2%), на Управління державної охорони – 3,6 млрд (+14,7%).
Майже у 4,5 рази планують збільшити витрати на Міністерство цифрової трансформації – до 2,8 млрд. гривень. Більш ніж утричі можуть зрости витрати на Бюро економічної безпеки – до 1,8 млрд.
Член парламентського комітету податкової та митної політики Ніна Южаніна категорично заявила, що не голосуватиме за таке підвищення видатків для БЕБ: «Якщо говорити про БЕБ, то, мені здається, взагалі втрачено розуміння, що це за орган і чим він має займатися. Щодо цифр, то справді йому підняли забезпечення в 3,5 рази. Я не погоджусь із цими цифрами, не бачачи їхнього обґрунтування. Запуск БЕБ виявився фальш-стартом, його треба перезапускати і тому не можу говорити про його бюджет».
Серед тих, кому відчутно скоротили витрати – Міністерство розвитку громад та інфраструктури (-77%), Агентство з розвитку інфраструктури (-59,1%). Менше бюджетних коштів планують виділити НАЗК, Міністерству енергетики та Нацкомісії з державного регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.
Пересічних українців цікавить передовсім, як зміниться їхнє життя. На відміну від цього року, наступного року уряд планує розморозити підвищення основних соціальних виплат.
З 1 січня мінімальна зарплата становитиме 7 100 грн (проти нинішніх 6 700 грн), а з 1 липня – 8 000 грн.
Зростання мінімалки означатиме і зростання окладів у бюджетній сфері та зарплат держслужбовців. Крім того, запевняють в уряді, має відбутися індексація пенсій, яку за законом могли б і не проводити під час війни. Також планують запровадити нову систему нарахування пенсій із коефіцієнтами та балами.
А от на що точно не передбачено коштів у проекті бюджету, так це на проведення виборів. Денис Шмигаль пояснив: немає юридичних механізмів і розуміння, як проводити вибори в умовах повномасштабної війни.
Вікторія Чирва
Photo by Towfiqu barbhuiya on Unsplash