12 вересня 2023 року. Україні внаслідок блискучої операції ГУР вдалося повернути під контроль бурові газовидобувні та нафтовидобувні платформи неподалік окупованого Криму, відомі як «вишки Бойка». Очільник «Нафтогазу» Олексій Чернишов заявив про готовність розпочати експлуатацію цього обладнання за призначенням, щойно дозволятиме безпекова ситуація.
Історія «вишок Бойка» почалась ще у 2011 році. Компанія “Чорноморнафтогаз” купила першу платформу не безпосередньо у заводу-виробника Keppel (Сінгапур), а через британського посередника Highway Investments Processing, заплативши на 400 млн доларів дорожче. Друга платформа також була куплена через посередника. Рішення про закупівлю платформ підписував міністр енергетики, а наразі один із лідерів забороненої в Україні партії ОПЗЖ, Юрій Бойко. Тож вони й закріпились як «вишки Бойка».
До 2014 року платформи управлялися “Чорноморнафтогазом” – дочірньою компанією НАК “Нафтогаз України”, яка мала на балансі 17 газових родовищ із сумарними запасами 59 млрд куб м газу. Обсяг видобутку газу в останній рік перед окупацією і захопленням активів компанії, становив 1,65 млрд куб м. Цей газ, по прокладеним по дну Чорного моря трубопроводам, постачався в основному на Кримський півострів.
Після анексії Криму 2014 року росія незаконно привласнила усе майно “Чорноморнафтогазу”, зокрема, платформи «Петро Годованець» і «Україна». Окупантами також були захоплені українські самопідіймальні бурові установки “Таврида” і “Сиваш”. Загалом, на шельфі Чорного й Азовського морів, у «Чорноморнафтогазу» росія захопила 9 діючих газо-нафтових родовищ, Глібовське підземне газосховище і понад 30 плавзасобів. До речі, після захоплення у 2014 році, Росія перейменувала СПБУ «Петро Годованець» на «Крим-2». І з того часу захоплені українські бурові – під цілодобовою охороною російської ФСБ.
Влітку 2014 року Генпрокуратура порушила справу за фактом заволодіння 400 млн доларів державних коштів при закупівлі бурових вишок. Згідно з матеріалами справи, було допущено грубі порушення тендерних процедур. Сам Юрій Бойко у 2015 році проходив як свідок, і того ж року було відкрито ще одну справу. Цього разу через розкрадання 60 млн доларів на закупівлю буксирів для транспортування вишок.
У схемі фігурувало чимало прізвищ: від президента Віктора Януковича, колишнього заступника голови НБУ Сергія Арбузова до колишнього голови “Нафтогазу” Євгена Бакуліна, його заступника Євгена Корнійчука та низки чиновників “Чорноморнафтогазу”. Оскільки більшість фігурантів давно залишили Україну, логічного фіналу розслідування досі немає.
Є у цій історії і слід державного зрадника Віктора Медведчука. З’ясувалося, що його компанія «Нові проекти» за підтримки керівників Кремля ще у 2011 році отримав у користування українське газове родовище «Глибока» неподалік берегів Криму. За розрахунками, перспективи видобутку родовища складають 38 мільярдів гривень. «Глибока». Слідство встановило, що фірма «Нові проєкти» була оформлена на дві офшорні компанії, за якими стоїть Віктор Медведчук. Після окупації Криму у Москві з’явилась клон-фірма «Новые-проекты» і вона так само, як і раніше київська фірма, зайнялась розробкою родовища «Глибока». Судячи з інформації слідства, путін особисто дав своєму куму цілу низку підприємств і родовищ у Криму та росії. Подейкують, що частина мільярдних доходів, зароблених Медведчуком, йшла на фінансування нині забороненої партії ОПЗЖ.
До 2015 року вишки були розташовані у територіальних водах України біля острова Зміїний та приблизно за 100 км від Одеси. Згодом окупаційна влада відбуксирувала їх ближче до мису Тарханкут на узбережжі Криму. З 2015 року видобуток газу на шельфі падає, водночас бурові платформи росія перетворили на військові об’єкти. Попри це, з 2014 року росіяни вкрали з українського чорноморського шельфу 13 млрд куб м газу.
Не виключено, зазначають експерти, що платформи могли виступати базою для диверсійно-розвідувальних груп та проміжним пунктом дозаправки гелікоптерів. На користь цієї версії свідчить той факт, що на кожній із чотирьох установок окупанти встановили засоби радіоелектронної розвідки та боротьби. Це дозволяло російським військовим контролювали зону у північно-східній частині Чорного моря між Кримом та Одесою.
ЗСУ ще рік тому розпочали боротьбу за «вишки Бойка» і завдали удару по платформах. У серпні цього року бої за них продовжувалися. Наприкінці серпня розвідка Великої Британії доповідала, що росія та Україна ведуть бої за “вишки Бойка” у Чорному морі. Вереснева операція поставила крапку в історії з відновленням українського контролю над своїми платформами.
Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак спирається на докази, що “вишки Бойка” окупанти використовували для контролю руху суден в напрямку Одеси, Миколаєва та Херсона. “Зараз ми встановили контроль, і отже зможемо гарантувати безпеку маршрутів, а також послабити РФ на заході до півострова. Це сигнал, що наші сили, рано чи пізно, повернуть під контроль усі об’єкти, які росіяни використовують у військовій інфраструктурі для контролю акваторії”, – підсумував аналітик.
Повернення контролю над об’єктами справді має істотне стратегічне значення для України. Віднині росія не зможе використовувати «вишки Бойка» у військових цілях. Другий момент: під час операції зі звільнення платформ окупанти втратили розвідувальне обладнання, через що, по суті, втрачена можливість контролювати акваторію Чорного моря. Начальниця Об’єднаного координаційного прес-центру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк зазначила, що знищення апаратури на цих вишках позбавило росіян очей, вух і засобів захисту. Крім того, у військовій розвідці зазначають, що це робить Україну на кілька кроків ближчою до повернення Криму.
Самі росіяни б’ються в істериці, адже внаслідок удару по «вишках Бойка» окупований Крим залишиться без газу. Російські ЗМІ стверджують, що вкрадені в України об’єкти були майже безальтернативним джерелом палива для півострова. Є ще один газопровід, прокладений із Краснодара, однак його потужності надто мізерні, аби забезпечити газом увесь півострів.
Вікторія Чирва
Image by MustangJoe from Pixabay