Українська економіка оживає швидше, ніж очікувалось

Перший віце-прем’єр-міністр, міністр економіки Юлія Свириденко окреслила середньострокову перспективу зростання ВВП – на рівні  3,5% у 2024 році та на 6,8% – у 2025 році.

Як зазначила міністр, попри втрату 29,6% ВВП минулого, найважчого в історії України року, вдалося втримати макрофінансову стабільність. Її забезпечили підтримка українських партнерів і політичні рішення уряду. Йдеться, насамперед, про рівні інфляції та безробіття. Мінекономіки прогнозує, що у 2023 році споживча інфляція сповільниться до 10,6%.”Це відбувається незважаючи на руйнування росією Каховської дамби та повернення до довоєнного рівня оподаткування пального. Ми прогнозуємо, що у найближчі роки рівень інфляції продовжить сповільнюватись”, – повідомила міністр.

Аналітики сподіваються, що споживча інфляція в Україні до кінця року може взагалі знизитися до 9% у річному вимірі та коливатиметься приблизно на такому ж рівні протягом 2024 року.

Як зазначається у оновленому макроекономічному звіті компанії Dragon Capital, споживча інфляція протягом останніх місяців сповільнювалась набагато швидше, ніж очікувалось. Так, в липні показник інфляції становив 11,3%, порівняно з піковим значенням 26,6% наприкінці 2022 року. Помітне зниження інфляційного тиску, на думку експертів, зумовлене низкою факторів, а саме -зниженням вартості енергоносіїв, поліпшенням логістики, високим урожаєм деяких культур та зниженням інфляційних та девальваційних очікувань.

Економісти зауважують, що стрімке зниження інфляції цього року супроводжувалось швидким відновленням економічної активності. Відновленню економіки сприяли зниження дефіциту електроенергії навесні, непрямі ефекти від активного експорту зерна морським коридором, а також покращення споживчих настроїв та схильності до споживання. Так, дані окремих банків свідчать про помітне збільшення купівлі товарів та послуг з використанням банківських карток.

За прогнозами Мінекономіки, рівень безробіття у поточному році знизиться до 19%, а у 2024-2025 роках – до 16,9% і 14,4% відповідно. В уряді вважають, що  економіка має більший потенціал для відновлення. Міністр економіки Юлія Свириденко окреслює наступні чотири роки для економіки країни. На її переконання, відбудеться перехід до швидкозростаючої та орієнтованої на майбутнє економіки. Так, в межах Плану відновлення України Ukrainian Facility передбачаються заходи, які дозволять реалізувати масштабні проекти в галузі “зеленої металургії” та інші екологічно чисті промислові проекти, які мають посилити інтеграцію України в ЄС та на світові ринки.

Як зазначається у оновленому макроекономічному звіті компанії Dragon Capital, споживча інфляція протягом останніх місяців сповільнювалась набагато швидше, ніж очікувалось. Так, в липні показник інфляції становив 11,3%, порівняно з піковим значенням 26,6% наприкінці 2022 року. Помітне зниження інфляційного тиску, на думку експертів, зумовлене низкою факторів, а саме -зниженням вартості енергоносіїв, поліпшенням логістики, високим урожаєм деяких культур та зниженням інфляційних та девальваційних очікувань.

Економісти зауважують, що стрімке зниження інфляції цього року супроводжувалось швидким відновленням економічної активності. Відновленню економіки сприяли зниження дефіциту електроенергії навесні, непрямі ефекти від активного експорту зерна морським коридором, а також покращення споживчих настроїв та схильності до споживання. Так, дані окремих банків свідчать про помітне збільшення купівлі товарів та послуг з використанням банківських карток.

Щоправда, фахівці зазначають, що під кінець року, скоріш за все, реальний ВВП знизиться, оскільки ворог, ймовірно, відновить атаки на енергетичну інфраструктуру, що призведе до дефіциту електроенергії. Однак загалом прогнози від Міністерства економіки загалом обнадійливі. Урожай зернових та олійних культур буде більшим, ніж торік – експорт очікується не менше 50 млн тон зернових і олійних культур. Зростає виробництво в металургійній промисловості, відповідно збільшується і експорт металопродукції. Але загальні обсяги виробництва зараз майже в чотири рази нижчі, ніж до 2022 року. На галузь дуже негативно впливає війна. Прогноз на цей рік складає не більше  6 млн тон сталі.

«Я вірю, що нам вдасться покращити експортну логістику – переважно через дельту Дунаю, Румунію та через безпечний коридор до портів Великої Одеси. Цим коридором вже скористались чотири судна, і ми очікуємо ще два кораблі, що прибувають. Перед сезоном великого експорту, який розпочнеться в листопаді з експорту кукурудзи, ми плануємо запровадити дві схеми страхування – одну за підтримки українського уряду та одну за підтримки ЄБРР”, – розповіла Свириденко.

Звісно, економічне зростання могло би бути ще більшим, але його обмежують постійні ракетні обстріли, російський саботаж роботи “зернового коридору” та нові руйнування інфраструктурних об’єктів.

Вікторія Чирва
Photo by Alexander Schimmeck on Unsplash