25 серпня 2023 року. В Україні продовжують оприлюднювати корупційні оборудки чинних та колишніх посадовців. Вчора повідомлення про підозру вручили ще двом. Слідство не назвало їхні прізвища, однак журналістам стало відомо, що йдеться про заступника міністра агрополітики Тараса Висоцького та екс-заступника міністра економіки Олександра Грибана.
Їх підозрюють у розтраті понад 62 млн гривень під час закупівлі продуктів. Наразі вирішується питання щодо обрання посадовцям запобіжних заходів. У НАБУ оприлюднили інформацію, що перший заступник міністра аграрної політики та продовольства реалізував схему, яка передбачала закупівлю продукції для потреб обласних військових адміністрацій коштом Укрзалізниці за значно завищеними цінами. Документально підтверджено, що вартість кілограма товару штучно збільшувалась щонайменше на 150%.
Передісторія така: у березні минулого року потрібно було терміново закупити продукти для забезпечення нагальних потреб держави в умовах воєнного стану. Це було доручено саме Тарасу Висоцькому, який реалізував схему, що передбачала закупівлю для потреб обласних військових адміністрацій коштом Укрзалізниці продукції за значно завищеними цінами в обраної компанії.
Ця ж компанія закуповувала продукцію за ринковими цінами у польського виробника через контрольовану фірму-посередницю, пов’язану родинним зв’язком з керівником компанії. Вартість кілограму товару при цьому штучно завищували орієнтовно на 150% (з 30 грн до 75 грн). Посадовець міністерства забезпечив погодження відповідних рахунків на оплату та актів виконаних робіт, а також переведення коштів на рахунок фірми. Ці дії, за даними НАБУ, призвели до того, що з березня по серпень 2022 року АТ «Укрзалізниця» переплатила фірмі понад 28,8 млн грн (з ПДВ).
Слідство встановило, що Тарас Висоцький причетний і до іншої аналогічної схеми: продукти харчування теж закуповували за завищеними цінами у іншої підконтрольної компанії. Вона через свою фірму-посередницю купляла продукцію у турецького виробника за ринковими цінами. Завищення ціни відбувалося на етапі продажу продукції однією підконтрольною компанією іншій, а кожен кілограм дорожчав майже на 100%. Аби забезпечити закупівлю товару, до схеми залучили чинного на той момент заступника міністра економіки – Олександра Грибана. Він приховував дані про наявність більш вигідних пропозицій від інших учасників ринку, включно з українськими виробниками.
Через цю схему, яка діяла з березня по серпень 2022 року Укрзалізниця переплатила підконтрольній учасникам схеми компанії 33,7 млн грн. Кошти були виведені на фіктивну компанію для подальшого відмивання. До речі, в НАБУ повідомили, що в одного з учасників оборудки виявили чорнові записи зі схемою розподілу прибутку.
Ця історія стала черговим епізодом у низці корупційних скандалів останніх тижнів. Так, нещодавно відкрилися чергові оборудки у Міноборони. Відомство закупило куртки на $30 млн. Експерти дійшли висновку, що одяг не може використовуватись за призначенням, бо замість зимових курток в Україну завезли неякісний товар. При цьому при перетині кордону ціна злетіла майже втричі. Цей епізод вже досліджує ТСК.
Те, що корупційні епізоди, в тому числі, на вищих щаблях влади, оприлюднюються, є елементом оздоровлення України і очищення від корупції, вважають експерти. За перше півріччя 2023 року НАБУ скерувало до Вищого антикорупційного суду 58 обвинувальних актів стосовно 147 осіб, що є рекордним показником діяльності. “І враховуючи наші тенденції, наші показники в майбутньому, я беру на себе сміливість сказати, що 2023 рік буде найрезультативнішим за всі 8 років діяльності НАБУ та САП», — наголосив керівник САП Олександр Клименко.
За останній рік корупція в Україні зросла. І це, вважають аналітики, цілком природно під час війни. Через те, що менше прозорості, слабший контроль і мінімум демократії.
Низка експертів сходяться на думці, що малоймовірно подолати корупцію під час війни. Боротьба з корупцією це як і війна – марафон, а не стаєрська дистанція. Зміни в короткій перспективі практично неможливі, бо умови воєнного стану заважають зосередитись на викритті корупціонерів.
«Україна поступово запроваджує потрібні системні зміни, але часто це відбувається надто повільно і всупереч волі посадовців. Якщо говорити про розвиток антикорупційної інфраструктури, то поліпшити показник України у наступному році могли би відновлення декларування посадовців, посилення автономії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури», – підсумовує експерт Центру протидії корупції Антон Марчук.
Вікторія Чирва
Image by kirill_makes_pics from Pixabay