28 серпня 2023 року. В Україні планують запровадити новий податок – на надмірно високі прибутки в банках. Експерти уже підготували два варіанти цього нововведення, взявши за основу досвід країн ЄС. Новий податок можуть ввести уже з 2024 року. Термін його дії – два роки.
Така прискіплива увага з боку депутатського корпусу до прибутків українських банків активізувалась після того, як було оприлюднено процентні доходи банків за результатами першого півріччя поточного року. Ця цифра сягнула 141 млрд. грн. За цей період сектор отримав 67,6 млрд. грн чистого прибутку. На тлі минулорічного показника – 4,6 млрд збитків за січень-червень цифра виглядає фантастичною. Експерти переконані, що за таких темпів фінансові установи вже зараз мають шанс перевершити історичний рекорд мирного 2021 року – 77,5 млрд. грн.
На чому розбагатіли українські, передусім державні банки, попри війну? Фінансові аналітики акцентують увагу на двох статтях прибутків: великими відсотковими платежами від НБУ та Мінфіну за депозитними сертифікатами та облігаціями внутрішніх державних позик (ОВДП). Приміром, Приватбанк за перше півріччя отримав майже 30 млрд. грн чистого прибутку.
Причому, між депсертами та ОВДП утворився значний перекіс. Підвищення облікової ставки Нацбанку до 25% минулого року власне відсотки за депсертифікатами зросли в рази. Це зробило саме їх, а не, як очікували, ОВДП найбільш дохідним, привабливим та гарантованим інструментом заробітку на ринку. Рішення про підвищення облікової ставки однозначно зробило менш вигідним вкладання коштів банків у ті самі ОВДП, ставки за якими Міністерство фінансів відмовилось збільшувати, попри наполяганням НБУ. Свого часу це призвело до майже публічного конфлікту між главами Мінфіну та Нацбанку. Економіст Володимир Рябошлик пояснює: якби Мінфін та НБУ пішли назустріч один одному, ситуація могла б закінчитись певною мировою угодою: одні б опустили облікову ставку за депсертами, інші – підняли за ОВДП.
До слова, Нацбанк уже знизив облікову ставку за депозитними сертифікатами з 25% до 20%. Після цього зацікавленість ними з боку банків дещо впала. Це, відповідно, робить більш привабливими інвестиції в ОВДП. Та банки встигли сповна отримати вигоду від припливу ліквідності, яка майже повністю розміщувалась в коротких, абсолютно неризикових, інструментах НБУ. І не лише вигоду, а й шалені надприбутки, через що й спровокували розмови про додаткове їх оподаткування.
Експерти підрахували: якщо ввести оподаткування на надприбуток, то це сприятиме наповненню бюджету на 10 млрд грн на рік. А ці гроші дуже необхідні для фінансування оборонної сфери.
Звісно, керівництво банків не у захваті від такого нововведення. Однак законотворці посилаються на досвід країн ЄС і вже взяли до уваги надбання у цьому процесі Угорщини, Чехії, Італії, Іспанії та Литви. На основі цього досвіду розроблено два варіанти оподаткування. Хоча остаточної відповіді, на якому з них депутати зупиняться, наразі немає.
Один передбачає, що податок стягуватиметься з усіх чистих процентних доходів банків за відносно невеликою або середньою ставкою. Приміром, в Іспанії вона становить 4,8%.
Другий варіант – це податок на різницю між чистими відсотковими доходами у звітному році та середнім значенням за останні три-чотири роки. Тоді ставка має бути високою. У Литві за ставкою 60% оподатковується 50% різниці між чистим процентним доходом у базовому році і його середнім значенням за попередні чотири роки.
Перш ніж затвердять той чи інший варіант, варто проаналізувати, що ці зміни дадуть Україні, кажуть експерти. Більшість фінансових аналітиків схиляється до думки, що новий податок більше впливатиме на приватні банки, оскільки державні частину чистого прибутку сплачують до бюджету у вигляді дивідендів.
У Національному банку переконують, що надлишок ліквідності в банках не може одразу перетекти на рахунки бізнесу чи громадян, тим самим впливаючи на економічну активність в країні чи рівень кредитування.
Директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський пояснює: “Надлишкову ліквідність банків не можна кудись “витратитиˮ. Вона не може потрапити на рахунки підприємств і громадян, адже вони не є учасниками міжбанківських розрахунків. Її не можна “витратитиˮ на інші потреби, лише на розрахунки між банками, з НБУ або урядом”.
СЕО низки банків вже висловились проти податку на прибутки банків, мотивуючи свою позицію, що така новація не на часі. Однак законопроект практично повністю готовий, його запропонують до розгляду після детальних консультацій – від Мінфіну та НБУ до профільних асоціацій та Офісу президента, розповідає голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Втім, додає, що консультацій з ринком ще не було.
«Запровадження нового податку може дати позитивні результати, але диявол ховається у деталях, – каже СЕО Укрексімбанку Сергій Єрмаков. – Кожна фінустанова має свою особливу бізнес-модель і структуру фондування».
Ідея нового податку має право на життя, погоджується фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. Однак радить прорахувати ціну питання. Навіть якщо йдеться про додаткові 10 млрд. грн до бюджету щороку. Адже «якщо оподатковувати доходи від ОВДП, це буде фактично покаранням банків за купівлю військових облігацій і допомогу уряду під час війни», – застерігає експерт.
Вікторія Чирва
Image by Gerd Altmann from Pixabay