21 серпня 2023 року. 19 серпня російська ракета завдала удару по центральній площі прикордонного українського міста. Одразу після атаки українці вибухнули люттю як до росіян, так і до організаторів виставки дронів, яка мала відбутися у будівлі обласного драмтеатру і була попередньо анонсована. Чи можна було запобігти трагедії, якби експозиція дронів не засвітилася або була проведена не в центрі прикордонного міста?
Загалом місце проведення заходу «не для цивільних» трималося до останнього моменту у таємниці. Відтак питання, чи могла російська розвідка заволодіти інформацією про оренду приміщення театру, поки що залишається відкритим. Ці відомості, а також кожного учасника закритого заходу перевіряли правоохоронні органи, контррозвідка і СБУ. Натомість організатори виставки закликають не розганяти «зраду», адже подібні зібрання відбувались і в інших містах України і все минулося без інцидентів.
Низка військових експертів переконують, що метою агресора було заздалегідь сплановане вбивство цивільних людей. В результаті ракетного удару загинуло семеро, в тому числі 6-річна дівчинка. Понад півтори сотні містян та гостей Чернігова , в тому числі 15 дітей, отримали поранення різного ступеню тяжкості. Крім самої споруди академічного театру сильно постраждали прилеглі житлові будинки, магазини, кав’ярні, школа, аптека, господарський суд, ресторація “Сенатор і церква доби Київської Русі.
Розслідування варварського прильоту російської ракети вже розпочато. За попередніми висновками слідства, основна сила вибуху була спрямована на людей, які перебували поза межами драмтеатру. Керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генпрокурора Юрій Білоусов повідомив: “Росія використала “Іскандер-М”. І є кілька налаштувань цієї ракети. Ракета була налаштована таким чином, що вона вибухнула в повітрі. Такий вид налаштувань робиться для того, щоб збільшити максимальне ураження живої сили на відкритій місцевості. Драмтеатр, безумовно, також отримав пошкодження, але є припущення, що основна сила вибуху була спрямована на оточуючих людей”.
Слід взяти до уваги ще дві обставини трагедії. Розташування Чернігова характерне тим, що після оголошення повітряної тривоги у разі нанесення удару ракетою – балістичною чи крилатою, у городян надзвичайно мало часу, аби скористатись укриттям.
А друга обставина – українці зарано розслабились і часто-густо нехтують сигналами повітряної тривоги. До того ж, древнє місто поки що слабо захищене системами ППО.
Ганна Маляр, заступниця міністра оборони наголошує: «Доки триває війна , безпечного місця в Україні немає. Надійно лише в укритті. Тому кожен повинен навчитись враховувати цей фактор».
Вона підкреслила, що своїми ударами росіяни намагаються не лише нищити українців та їхні будинки, а й робити це жорстоко й показово. Аби завдати українцям ще більшого болю й страждань.
Тактика ракетного терору стала частиною політики геноциду українців та чи не єдиним аргументом росіян у цій війні. Нині окупанти пишаються влучанням своїх ракет в українські будинки і торгові центри, школи, церкви, дитячі дошкільні заклади, вокзали тощо. Хизуються вбивством цивільних, особливо дітей. Вочевидь, інших приводів для радості путін не спромігся для них приготувати.
Перебуваючи наразі з візитом у країнах Європи, глава держави Володимир Зеленський повідомив усьому світу, що з 24 лютого 2022 року росія запустила територією України понад 6,5 тис. ракет. Окрім того, з початку повномасштабного вторгнення вже використано понад 3,5 тис. ворожих безпілотників.
Як правило, тільки одна із двадцяти ракет чи БПЛА влучає у військовий об’єкт чи об’єкт критичної інфраструктури. Інші падають на голови цивільних, щоразу збільшуючи кількість жертв на десятки, а то й сотні осіб.
Ймовірно, найкривавішим воєнним злочином рф був удар по драматичному театру в Маріуполі 16 березня минулого року. Точна кількість загиблих досі невідома (озвучувалися цифри і 300, і 600 жертв) і навряд чи буде встановлена – окупанти після захоплення міста приховують сліди своїх злочинів та зносять будівлю театру.
Щонайменше двічі за час війни росія завдавала ракетних ударів по будівлях обласних адміністрацій. 1 березня в Харкові внаслідок такого удару загинуло 29 людей і 35 було поранено – росія випустила по ОДА дві ракети «Калібр».
29 березня ракетою було частково зруйновано будівлю ОДА у Миколаєві – з першого до дев’ятого поверху. При цьому загинули 37 людей і 36 було поранено.
8 квітня росія здійснила теракт на вокзалі у Краматорську. Кілька тисяч людей, переважно жінки та діти, чекали на евакуаційний потяг, і в цей момент агресори вдарили двома ракетами з касетними боєголовками з комплексу «Точка У». Тоді на вокзалі загинула 61 людина і 121 було поранено.
У червні російська армія випустила ракету по торговому центру «Амстор» у Кременчуці – загинула 21 особа, 59 отримали поранення.
Переліку кривавих злодіянь немає межі. Житловий будинок у Часовому Яру – 48 загиблих та 9 поранених, будинок культури у Вінниці – 28 загиблих та майже 200 поранених, колонія в Оленівці – 53 загиблих українських військових та 130 поранених. А ще – Дніпро, Одеса, Львів, Кривий Ріг…
На минулорічне святкування Дня незалежності України завдали ракетного удару по пасажирських вагонах на залізничній станції Чаплине в Дніпропетровській області. Загинули 25 людей, ще 31 поранено. Росіяни хизуються своїм умінням щось утнути саме в сакральні дати.
Не виключено, що на відзначення Дні незалежності цього року варвари вже підготували «спеціальну» програму. Через те влада просить обмежити публічні зібрання і тверезо зважити на ризики. Жодних демонстрацій, парадів, значного скупчення людей. Хіба що у самому центрі столиці відбудеться парад російської військової техніки – понівеченої та спотвореної нашими доблесними захисниками.
Повертаючись до Чернігова – попри те, що з трагедії минуло вже кілька днів, не припиняються закиди на організаторів виставки дронів у місті, зокрема, на керівницю заходу, засновницю громадської організації «Центр підтримки аеророзвідки» Марію Берлінську. Втім, зрозуміло, що єдина провина в тому, що в Україні гинуть цивільні люди, в тому числі, діти, лежить на військових російської армії.
Вікторія Чирва
Photo by Mike Labrum on Unsplash