7 серпня 2023 року. Центр економічної стратегії оприлюднив прогнози щодо зростання ВВП, інфляції, курсу та інших важливих показників від ключових держустанов та економістів низки приватних компаній і аналітичних центрів. Висновок оптимістичний: нинішні реалії економіки перевершують очікування.
Переважна більшість аналітиків, які беруть участь в опитуванні ЦЕС, ще півроку тому були обережні щодо перспектив українського економічного сектору. Невизначеність щодо тривалості війни, масштабні ракетні атаки росії, зрив зернової угоди не сприяли оптимістичним висновкам. Однак наразі ситуація змінилася на краще.
Що буде з ВВП, курсом та інфляцією у 2023-му та на що сподіватись у наступному році? Це головні питання, які нині турбують українців.
Аналітики вивели середній показник зростання ВВП – 4,7%. Мінекономіки, Національний банк та МВФ надають стриманіший прогноз – 2,8%. Втім експерти не відкидають сценарію, за яким економіка спроможна вийти на зростання близько 5%.
Коридор очікувань щодо інфляції на кінець року – від 10% до 11,5%. У червні річна інфляція становила 12,8%. Найбільше подорожчали комунальні послуги після підвищення тарифів на електроенергію. Після повернення довоєнних податків на пальне вартість транспортних послуг зробить свої корективи до інфляційних показників.
Індекс споживчих настроїв у липні 2023 року змінився. Наразі він становить 83,6 пункти. Це дуже значне поліпшення порівняно із попереднім місяцем. Утім експерти стверджують, що індекс менше 100 свідчить, що серед громадян переважають негативні споживчі настрої. До цього показника входять Індекс економічних очікувань (103 у червні) та Індекс поточного становища (54,5 у червні). Українці негативно оцінюють своє поточне економічне становище, хоча й оптимістично налаштовані на майбутнє.
Стосовно курсу долара думки експертів різняться. Переважна частина аналітиків ще у кінці лютого переконувала, що курс гривні до кінця року неодмінно перетне позначку у 40 грн/$. Наразі від такого сценарію утримуються навіть скептики. Офіційний курс залишається фіксованим на рівні 36,57 грн/$. Готівковий обмінний курс гривні стабільний упродовж усього літа і практично не змінювався протягом останнього місяця: 37,35-37,40 грн/$. станом на 1 липня, 37,00-37,60 грн/$. станом на 1 серпня.
Особливу увагу учасники опитування для ЦЕС приділили індексу очікувань ділової активності. Експерти від НБУ знизили цей індекс до 48,8. Це нижче так званого «нейтрального» рівня і свідчить, що негативні очікування поки що переважають позитивні. Причинами погіршення настроїв бізнесу стали кілька факторів. Насамперед, перегляд ціноутворення для підприємств на ринку електроенергії. Далі – повернення на довоєнне оподаткування цін на пальне. На зниження індексу вплинули й посилення обстрілів інфраструктурних об’єктів та небувалий дефіцит кваліфікованих кадрів. Однак експерти не відкидають, що можливе поступове, хоч і не швидке, відновлення ділової активності.
Але чи не головним чинником зниження ділової активності стало зупинення «зернового коридору». Відтоді, як росія припинила участь у ньому та почала обстрілювати порти, в тому числі й порти на Дунаї, це створило серйозні загрози для подальшого українського експорту агропродукції. Додаткові незручності створили й західні країни, які вимагають продовження терміну дії заборони експорту українських товарів.
Аграрні асоціації України пропонують перенести обговорення цієї заборони до СОТ. Адже кампанія зі збору врожаю нинішнього року у розпалі, уряд заявляє про значне поліпшення прогнозів. Тож наразі всі зусилля спрямовані на те, аби налагодити його експорт. Хоча практично усі респонденти, які брали участі в опитуванні ЦЕС, вважають, що «зерновий коридор» буде працювати в найкращому випадку на 20–30% від минулорічних потужностей.
Також Центр економічної стратегії проаналізував податкові надходження у червні. Вони склали 79,5 млрд грн. Найбільшим джерелом надходжень був імпортний ПДВ (28,7 млрд грн), і він зростає швидше, ніж доходи від внутрішнього ПДВ (17,6 млрд грн). Разом ПДВ склав 58% від загальних податкових надходжень у червні. У ЦЕС зазначають, що і Податкова, і Митна служби перевиконали місячні плани надходжень – загалом на 2,6 млрд грн.
При цьому щомісячні видатки державного бюджету в травні сягнули 349 млрд грн, що є другим найбільшим місячним показником після грудня 22 року (+24% за місяць та +67% у річному вимірі). Видатки на оборону за 5 місяців 2023 року склали 745 млрд грн, або 56% від загальних видатків, з яких 174 млрд грн було витрачено на правопорядок та безпеку (13%). Також у Центрі підкреслюють, що за останні місяці різко зросли видатки на державне управління – до 50 млрд грн, що перевищило видатки на соціальний захист та правопорядок та безпеку.
Вікторія Чирва