Правове поле для крипти

Наразі в Україні вже, мабуть, не залишилося жодної людини, яка б не чула про криптовалюту. Ба більше, країна входить до трійки лідерів світу за використанням цифрових грошей. 13% українців мають віртуальні гроші на своїх рахунках. Проте існує й  багато упереджень стосовно криптовалюти. І це стримує розвиток цього новітнього ринку.

Юрій Бойко, член Національної комісії цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР)  наголошує, що Україна має працювати за правилами ЄС. Адже для подальшого розвитку індустрії цифрових активів необхідні чіткі та прозорі правила.

Голова комісії Руслан Магомедов повідомив, що НКЦПФР тісно співпрацює з міжнародними партнерами і вже готова представити законопроект про віртуальні активи. Він підтвердив плани щодо включення норм європейського регулювання МіСА (Markets in Crypto-assets) до цього закону.

Документ перебуває на стадії остаточного затвердження, після чого його буде опубліковано та очікується зворотний зв’язок від ринку. Очільник комісії наголосив, що їхнє завдання — систематизувати та узагальнити правила, залишивши реалізацію бізнесу. Відтак у разі ухвалення Верховною Радою оновлене законодавство про віртуальні активи матиме такі ключові позиції:

• Регуляторами ринку виступатимуть Національний банк і НКЦПФР.
• За видами віртуальні активи розподілятимуться на три категорії: токени електронних грошей, токени з прив’язкою до активів, інші віртуальні активи.
• Для публічної пропозиції (випуску) токенів із прив’язкою до активів на торгах емітент має бути авторизованою у НКЦПФР юридичною особою. Для авторизації юрособа має оформити білу книгу (по суті проспект емісії).
• Ставку оподаткування – 18% з інвестиційного прибутку та військовий збір 1,5%. Умова для сплати податку – якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має позитивне значення, а отримані внаслідок цих операцій віртуальні активи перебувають у власності платника до 365 днів.

Що з цього приводу думає бізнес? Криптобіржа Binance виступає за більш помірний податковий варіант для крипторинку. «Пропонуватимемо німецьку модель оподаткування», – каже генеральний менеджер Binance в Україні Кирило Хомʼяков. Йдеться про нульовий податок з інвесторів, які тримають криптовалюту понад рік», – уточнює він.

Експерти вважають, що надмірно жорсткі правила гри можуть перешкодити розвитку віртуальних активів і технологій блокчейн. З іншого боку, широке «саморегулювання» ринку може зашкодити інвесторам, активи яких потребують захисту. Треба чітко проаналізувати потенціал криптовалюти, його вплив на фінансову систему, а також ризики і переваги інвестування в криптовалюти.

Зволікати із ухваленням законопроекту далі не можна. «Поки питання затягується, держава продовжує втрачати десятки мільйонів податків щомісяця. Крім того, операції з криптовалютою можуть використовуватися для обходу санкцій, виведення коштів за кордон, незаконного грального бізнесу та скоєння кримінальних правопорушень», – наголошує заступник директора БЕБ Андрій Пащук.

Аналітики фінансового ринку особливого оптимізму від нового законопроекту не очікують. Вони вказують на те, що минулого року парламентарі вже ухвалювали законопроект «Про віртуальні активи», однак він міг набути чинності лише після змін до Податкового кодексу. Законотворці намагалися змінити податкове законодавство під час повномасштабної війни, але позитиву так і не домоглися. Чергову спробу спостерігаємо після того, як ЄС схвалив регулювання віртуальних активів МіCА.

Розгляд оновленого документу призначено на вересень. Якщо закон ухвалять, обіг віртуальних активів в Україні буде повністю регульований, криптовалюти будуть легалізовані, каже нардеп Ярослав Железняк, який подаватиме законопроект до Верховної Ради.

Чи буде шлях документу в парламенті легким? Не гарантовано. Є питання щодо концепту оподаткування криптовалют, можуть бути зауваження й узгодження з боку Мінцифри і Нацбанку, перераховує Железняк. «Не скажу, що ми багато втратимо, якщо закон не ухвалять, – каже він. – Але все ж бажано зробити це».

Директор Департаменту стратегії і розвитку НБУ Арсен Макарчук пояснив, що в питаннях впровадження стандартів роботи цього ринку Україна не сильно відрізнятиметься від інших європейських країн, але можуть бути певні особливості.

«Регламент має враховувати певні правові реальності, зокрема наявність двох регуляторів (НБУ та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку) і відповідний поділ сфер регулювання ринку фінансових послуг між ними. Тобто регулювання має бути приведено до національних реалій, але це не суперечить тому, що концептуально ми маємо йти до одного з ЄС стандарту», — підсумував Макарчук.

При цьому у Нацбанку ставляться з обережністю до можливих нововведень і посилаються на світовий досвід.

«У світі ставлення до криптовалют не є однозначним. І ми вже були свідками серйозних потрясінь на цих ринках у США, коли виявлялося, що криптовалюти, які мали бути забезпечені фізичними доларами, виявилися незабезпеченими нічим, і це дуже великі ризики», – попереджає перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

Справді, електронними грошима поки що користується обмежена кількість людей. Але вже зараз в Україні можна за біткоїни купувати пальне, одяг, їжу, замовляти різноманітні послуги тощо. Ринок криптовалюти на сьогодні – це  система, що стрімко розвивається і незабаром увійде у повсякденне фінансове життя кожного з українців.  Оскільки вона є безпечнішою, надійнішою та дешевшою, наприклад, за банківську систему. В усякому разі, так стверджують експерти.

Вікторія Чирва
Photo by Art Rachen on Unsplash