18 липня 2023 року. Від дій російських окупантів постраждали вдвічі більше доріг і шляхопроводів, аніж Україна спорудила за весь період “Великого будівництва”. Відповідно, постає питання про те, чи потрібно відновлювати дорожню інфраструктуру під час війни, і якщо так – то в яких обсягах це робити. З одного боку, пріоритетом для державних видатків сьогодні є оборона. З іншого – для потреб оборони дороги актуальні, як ніколи. Чи можна досягти паритету?
Збитки, завдані дорожній інфраструктурі, безпрецедентні за своїми масштабами. Зруйновано або істотно пошкоджено понад 25 тисяч кілометрів доріг, із яких 8,8 тисячі кілометрів – державного значення. Зруйновано майже 350 мостів, із яких 140 – на автошляхах державного значення.
За орієнтовними оцінками Укравтодору, державній мережі доріг завдано шкоди на 973 млрд гривень. І це доволі приблизні оцінки на підконтрольній території.
Експерти прогнозують, що замість масштабних проектів роботи сконцентруються на трьох ключових напрямках:
- відновлення критично пошкоджених ділянок (підірвані шляхопроводи, заблоковані через руйнування населені пункти, пошкоджена інфраструктура на деокупованих територіях),
- добудова об’єктів на стратегічних напрямках (зернові коридори, прикордонні ділянки, критичні транзитні розв’язки),
- роботи на військових об’єктах або об’єктах подвійного призначення.
Щойно «Укравтодор» озвучив завдання на найближчий час, розгорілися дебати, а чи настільки потрібне відновлення інфраструктури. Низка політиків з опозиції наполягає на тому, що на чільному місці мають стояти виключно потреби армії.
Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає, що опозиція займається політикантством. На його думку, і спорудження доріг у рамках «Великого будівництва» було правильним рішенням, і відновлення доріг сьогодні – це також необхідність. Причому нагальна.
«Адже дорогами їде і армія, і біженці, і волонтери, тому будувати і відновлювати дороги треба. Тим більше, що це має підняти економіку держави. Доставка боєприпасів, палива, зброї, медикаментів – усе залежить від стану доріг!» – зазначив очільник комітету.
Логіка ініціаторів відновлення зруйнованих шляхів і мостів проста й зрозуміла: без утримання стратегічно важливих автошляхів у належному стані неможливе постачання фронту. Через це треба без будь-яких зволікань проводити аварійно-відновлювальні роботи на зруйнованих ділянках та штучних спорудах. При цьому пріоритети мають неодмінно узгоджуватись із ЗСУ.
Офіцер управління відновлення та будівництва Державної спеціальної служби транспорту Міноборони В’ячеслав Яременко розповів, що, приміром, першочерговість відновлення мостів визначає головнокомандувач ЗСУ.
“Після проведення деокупації наших територій ми розпочали відновлення автомобільних і залізничних мостів. Всі ці завдання ми отримуємо від головнокомандувача ЗСУ. Вони визначають, які мости потрібно відновлювати в першу чергу. На сьогодні наші структурні підрозділи відновили 54 мости. В роботі зараз знаходиться 8 мостів”, – підкреслив Яременко.
«Укравтодор» також отримує запити від військових щодо ремонту прифронтових доріг для пересування військової техніки, швидкого підвезення боєкомплектів, палива, продуктів, евакуації поранених. Зокрема, відновили дорожнє покриття до Бахмута, облаштували об’їзди пошкоджених мостів та під’їзди до тимчасових переправ.
Перший заступник голови «Укравтодору» Андрій Івко стверджує, що наразі Збройні Сили України визначають черговість відновлення. У першу чергу відновлюються ті мости і автошляхи, які потрібні для логістичних забезпечень ЗСУ.
Посадовець зазначає, що на відновлення пошкоджених автошляхів та мостів, лише за попередніми підрахунками, потрібно дуже багато коштів.
«Загальна оцінка збитків перевищує 36 млрд дол. або 1,4 трлн грн, що становить майже третину річного ВВП країни. Це означає, що всі довоєнні програми розвитку дорожньої мережі країни втратили актуальність і більше не працюють. Відтак темпи будівництва і підходи до нього потрібно суттєво переглянути, а горизонт планування необхідно збільшити до 10-20 років».
За словами Ясіни, поінформував, що донині Польське агентство інвестицій і торгівлі (PAIiH) зареєструвало понад 2,2 тис. польських компаній, зацікавлених взяти участь у процесі післявоєнної відбудови України. Найчисельнішим є представництво будівельної галузі (близько 40%), а також транспортна, медична, сільськогосподарська, харчова, автомобільна, машинобудівна та ІТ-сфери.
До відбудови українських доріг долучається і український бізнес. Він має свої зауваження та пропозиції, як зробити цей процес максимально ефективним. На думку засновника групи компаній Autostrada Максима Шкіля, потрібно встановити чіткі часові рамки відновлення мережі доріг включно з усіма штучними спорудами – до п’яти років. Крім того, на державному рівні має запуститися прозорий та зрозумілий механізм планування фінансових видатків на відновлення інфраструктури принаймні з плануванням на 3-5 бюджетних років, а не на 1 рік, як зараз. Також Шкіль пропонує створити мережу автобанів, які з’єднають міста-мільйонники та західні кордони з українськими портами. Це, на думку фахівця, можливо реалізовувати шляхом створення мережі консесійних доріг, побудованих на принципах державного та приватного партнерства. А усі міста-мільйонники повинні мати якісні та продумані об’їзні дороги, які розвантажать міські шляхи.
В уряді стверджують, що врахують усі пропозиції та зауваження та продовжують працювати над розширенням кола міжнародних партнерів повоєнної відбудови інфраструктури. А заодно запевняють, що кожен долар чи євро міжнародної підтримки буде під контролем.
Вікторія Чирва
Photo by Mark König on Unsplash