12 липня 2023 року. Українське суспільство, яке покладало великі надії почути у Вільнюсі запрошення до НАТО з відкритою датою, почувається розчарованим. З одного боку, Київ мав би тішитись від сигналу союзників про готовність розглядати запрошення до Альянсу. З іншого, Україна засмучена відсутністю конкретних термінів, коли двері НАТО відчиняться для країни, яка боронить свою безпеку і безпеку всієї Європи. Чи не стане нинішній саміт повторенням Бухарестського?
Інтрига з’явилась уже в перший день саміту. Президент Зеленський назвав «безпрецедентною і абсурдною» відсутність часових рамок для запрошення України в НАТО і для її членства у формулюваннях, які підготували союзники. За його словами, скидалось на те, що «немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
Такий емоційний сплеск розкритикував голова правління Українського кризового медіа-центру, дипломат Валерій Чалий. На його переконання, «геополітичний Хаймарс» Зеленського міг би тільки нашкодити. Він вважає, що Україна має готуватися до членства в НАТО, а не тиснути на партнерів задля ухвалення відповідного рішення на саміті у Вільнюсі.
Згодом реакція глави держави стала значно м’якшою. “Результати саміту гарні, але якби було запрошення – були б ідеальні”, – заявив Зеленський.
Які основні результати саміту та як вони допоможуть Україні? Найголовніший – погоджено пакет із трьох елементів, які наближатимуть Україну до НАТО. Перший – це оновлена багаторічна програма підтримки для України, яка дасть змогу перейти від радянських до натовських стандартів тренування і доктрин.
Другий, як сказав генсек Столтенберг, це утворення нової Ради Україна-НАТО, що стане форумом для консультацій та ухвалення рішень, де всі зустрічатимуться на рівних.
Третій – підтвердження того, що Україна стане членом НАТО. Гарантією слугуватиме те, що вилучено вимогу про План дій щодо членства. Це змінить шлях України із двокрокового процесу до однокрокового.
А от щодо запрошення дещо розмите формулювання: коли усі союзники погодяться і будуть досягнуті умови. Політичні аналітики тлумачать «досягнення умов», як закінчення війни перемогою України.
Справді, які умови має виконати Україна, щоб отримати запрошення? У НАТО на це своя відповідь: покращити оборонну сумісність, а заодно здійснити додаткові демократичні реформи. Однак історія не знає країн, які під час масштабної війни на своїх теренах займалися демократичними перетвореннями. І про це чесно говорили на саміті. «Головне, що Україна дуже чесно і відверто говорить з найближчими друзями і найближчі друзі чують Україну. Це може їм не подобатися, може їх дратувати десь емоційно, але головним є те, що ми одне одного чуємо», – зауважив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. І вкотре підтвердив свою позицію: Альянсу не слід зволікати зі вступом України до військово-політичного блоку.
«Звичайно, хотілося б з першого разу і одразу. Але маємо на увазі, що до Альянсу входить 31 країна, і кожна має дати згоду. Це непростий процес. Але я впевнений, що ми цей шлях пройдемо, тим більше, що він став одноходовим. Зараз треба виконати велику домашню роботу щодо повного переходу на стандарти Альянсу», – заявив секретар РНБО Олексій Данілов.
Голова постійної делегації України в парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв поділився на сторінках журналу Форбс своїми думками, який сценарій співпраці з НАТО наразі найбільше підходить Україні та чому Альянс ще не готовий прийняти Україну як повноправного члена.
«Запустити процес власне підготовки до членства країні, що воює, не є можливим. Тому говоримо Альянсу про те, що хочемо бачити чіткий сигнал: Україну запрошують до членства в НАТО. Це не зобовʼязує на сьогодні наших партнерів до вступу у війну. Це політичний сигнал, який чітко визначає майбутнє України в Альянсі та чітко дає зрозуміти російській федерації, що вона програла і більше не має впливу на його рішення».
Однак члени Альянсу все ще озираються на росію. «На жаль, все ще спрацьовують важелі гібридної чи інформаційної війни російської федерації, яка впливає на країни-члени НАТО. Вони бояться, що Україна може принести війну всередину Альянсу, якщо стане її членом», – вважає політолог Володимир Фесенко.
Справді, уже в перший день роботи саміту викликав на росії переляк. Один поперед одного путінські прибічники почали залякувати світ «адекватною відповіддю».
Голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко вбачає у висловлюваннях москви чистої води шантаж: «Повторення зараз після повномасштабного вторгнення рф до України та півтора року інтенсивних боїв формулювання, що «двері НАТО для України відчинені», означає, що Альянс програв. А росія виграла, тому що досі впливає на його рішення».
Наразі звучать голоси від політиків, що Україна просто не надала переконливих аргументів, аби двері Альянсу відчинилися чи не сьогодні. Військовий експерт Дмитро Снєгирьов на це відповідає: «Ми не маємо нікого переконувати. Ми довели на полі бою, що в нас спроможна армія та країна. Ми зберегли керованість та економіку, дали відсіч набагато сильнішому на той час ворогові. Цим ми довели, що можемо не лише просити, але й посилювати безпеку Євроатлантичної спільноти».
При цьому більшість експертів схиляється до думки, що найгірший варіант для України – це «образитися» на НАТО. Адже в такому разі ми підігруємо росії і можемо закрити для себе двері до Північноатлантичного альянсу та Європейського союзу.
«Чи мали ми шанс отримати дату вступу до НАТО? Ні, не мали. Тому всі слова про те, як Україна програла свій шанс – це спекуляції. Чи сталося щось критичне для нас? Точно ні. Попереду дуже складний період, адже наприкінці осені ми маємо отримати (або не отримати) план по вступу до ЄС. Тому зараз це має стати одним з головних фокусів нашої дипломатії. І паралельно потрібно думати, як прискорити процес надання чіткої дати вступу до НАТО. Але якщо ми не отримаємо чіткий план по ЄС, НАТО стане на порядок віддаленішими від нас», – вважає директор Інституту майбутнього Вадим Денисенко.
Отже, після вільнюського саміту залишився дещо гіркий післясмак. Втім, експерти вважають, що Україна змогла витиснути з цього саміту усе, що можна, і головне – довготермінові гарантії підтримки.
«Для нас важливо, що Рада Україна – НАТО буде інструментом інтеграції, а не просто партнерства», — заявив Володимир Зеленський. На його переконання, гарантії безпеки країн G7 можуть стати «парасолькою безпеки» для України в разі їх прийняття. Важливо, щоб парасолька не закрилася, як і вікно можливостей фінансової та військової допомоги Україні.
Вікторія Чирва
Photo by Marek Studzinski on Unsplash