6 липня 2023 року. В одному з районних судів Києва сталася надзвичайна подія. Ветеран АТО, учасник Революції Гідності Ігор Гуменюк, який просидів 8 років у СІЗО без вироку суду за справою вибуху під стінами ВР 31 серпня 2015 року, при спробі втечі із СІЗО підірвав себе гранатою і загинув. Реакція суспільства набирає обертів.
Передісторія події: в останній день літа 2015 року Верховна Рада ухвалювала закон про особливий статус Донбасу, виконання якого зупинило б будь-який рух України до ЄС та НАТО. На площі перед парламентом сталися заворушення. Серед протестувальників був і Ігор Гуменюк. Саме його затримали за те, що начебто він кинув гранату у натовп нацгвардійців, у результаті чого загинули четверо осіб.
Кількість поранених, за офіційною версією, перевищила сотню людей. Буквально за кілька годин після трагедії тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що у трагедії винна партія «Свобода» та особисто її лідер Олег Тягнибок, а згодом із парламентської трибуни заявив, що провокація під стінами ВР була частиною «єдиного плану з дестабілізації». Під «роздачу» потрапили два добровольці, учасники російсько-української війни Ігор Гуменюк та Сергій Крайняк. Гуменюка звинуватили в тому, що він кинув гранату, а Крайняк начебто був його співучасником і влаштовував димову завісу. За це затриманим у 2015 році бійцям батальйону «Січ» загрожувало довічне ув’язнення.
Проти Гуменюка відкрили провадження за чотирма статтями, суд обрав йому запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. Публічні слухання у справі суд відновив тільки у лютому 2022 року. Через те, що справа тягнулась понад 7 років, захист Гуменюка наполягав на зміні йому запобіжного заходу.
Довести провину за те, що сталось у серпні 2015 , правоохоронцям так і не вдалося. Ігор Гуменюк увесь цей час провів у СІЗО. А 5 липня нинішнього року, ймовірно, підірвав себе гранатою у приміщенні суду і загинув.
Захисник Гуменюка Олександр Свиридовський заявив, що хлопець був у пригніченому стані, адже вісім років (!) провів у СІЗО без вироку суду.
«Якщо це справді він вчинив такі дії, то я вважаю, що значна частина провини в цьому лежить на прокурорі та суді, який продовжували тримання його під вартою», — заявив адвокат.
Сам підозрюваний впродовж усього часу перебування у слідчому ізоляторі просився на фронт, щойно почалося повномасштабне вторгнення росії. Адже він вже мав такий досвід: свого часу Ігор Гуменюк брав активну участь у Євромайдані, потім – пішов добровольцем на фронт у 2014 році, брав участь у боях на Курахівському напрямку та у Пісках. Учасники добровольчих батальйонів характеризують його як «сміливого бійця». Але як він не наполягав на тому, щоб після початку повномасштабної війни йти на передову, йому відмовили у цьому проханні.
Військовий і громадський діяч Богдан Тицький у своєму дописі зазначив: «Замість того, щоб ловити бомжів на вулицях і вручати їм повістки, треба відправляти на фронт тих, хто цього хоче і буде воювати». Активіст також наголосив, що судова система, де людина сидить вісім років без вироку – хвора система.
З цим погоджуються чимало українців, які не виключають, що подібні випадки, коли підозрювані роками чекають вироку, можуть продовжуватися.
Громадський діяч, експерт з питань соціальної політики та екснардеп Андрій Павловський вважає, що слідчі та працівники суду мають бути притягнуті до відповідальності. На його переконання, випадок з підривом гранати у суді людиною, яка навіть не мала судового вироку щодо себе, «яскрава ілюстрація, коли одне беззаконня тягне за собою інше».
Втім, на думку колишнього голови Пенітенціарної служби України Сергія Старенького, не варто всю провину скидати на судову систему.
«Історія уміло підігрівається тими, хто останнім часом розгорнув кампанію проти судової влади. Ніби суди винні. Але відбулась спроба втечі. Втікач загинув, при цьому поранені правоохоронці. До чого тут суди? Якщо тримали вісім років під вартою – для цього були причини. Він звинувачувався у страшному злочині, за який загрожувало довічне ув’язнення», – нагадав Старенький.
На його думку, причина такого тривалого розгляду у судах в тому, що критично бракує суддів. Тому треба або призначати більше суддів, або приймати закони, які б зменшили кількість справ в судах.
Після загибелі Ігоря Гуменюка у цій справі залишилося чимало білих плям. Окрім головного питання – то чи був винним Гуменюк, залишаються інші. Зокрема, чи міг затриманий пронести до зали суду вибухівку? Чи хтось допоміг поставити крапку в історії, яка б точно могла тривати роками?
Вікторія Чирва