16 червня 2023 року. В Україні зафіксовано дефіцит робочої сили, який зростає. Втім, є і позитивний результат – рівень середньої заробітної плати перестав знижуватися і навіть демонструє зростання.
За даними Конфедерації роботодавців України, до війни чисельність робочої сили України становила 17,4 млн людей, з них 8,3 млн жінок і 9,1 млн чоловіків працездатного віку. Проте війна кардинально змінила ситуацію. Мільйон громадян був мобілізований на захист України, кілька мільйонів виїхали за кордон.
Так, на початку 2023 року за межами України перебували 4,6 млн українців, з яких 3,2 млн – жінки працездатного віку. На тимчасово окупованих з початку 2022 року територіях жили 3 млн осіб, з них орієнтовно 1,3 млн – працездатного віку. Тобто, з лютого 2022 року Україна втратила доступ до 5,5 млн людей працездатного віку, а це понад 30% усієї робочої сили.
У Конфедерації роботодавців порівнюють нинішню ситуацію з втратою робочої сили у Німеччині у 1946 році. Так от, втрати трудового потенціалу в нашій країні в абсолютному вираженні майже однакові, а у відносному – удвічі вищі.
У Національному банку звертають увагу на супутню тенденцію: конкуренцію за робочу силу призвела до припинення падіння рівня зарплат у приватному секторі.
«Посилення конкуренції за робочу силу може тиснути на зарплати у бік збільшення, насамперед у реальному секторі. Реальні зарплати у приватному секторі на тлі низької бази порівняння практично припинили падіння, що разом з індексацією пенсій та виплатами у бюджетному секторі підтримало доходи домогосподарств», – говориться у звіті НБУ.
Втім, в регуляторі підкреслюють, що стрімкому зростанню заробітних плат заважає складний фінансовий стан, який є на підприємстві, а також невизначеність, пов’язана із війною.
За даними опитування Європейської бізнес асоціації, у ІІ кварталі 2023 року 62% компаній малого та середнього бізнесу повністю виплачували зарплати. Водночас 32% заявляли про відсутність фінансових резервів, 16% – змушені були звільняти працівників. Серед великих міжнародних компаній, за даними ЄБА, повністю виплачували зарплату 90%, а брак коштів фіксувало лише 5% компаній.
Крім того, як свідчать дані Інституту економічних досліджень, переважна більшість компаній – 91% також відчули дефіцит робочої сили і не планують жодних змін у кількості своїх працівників. Щоправда, дослідники підкреслюють, що хоча й можна говорити про стабілізацію зайнятості, але до довоєнного рівня ще далеко.
Як показує спільне дослідження видання RAU та порталу з пошуку роботи robota.ua, найбільший дефіцит співробітників спостерігається у продуктовому рітейлі. Це пов’язано з тим, що галузь швидко розвивається, а також – з масовою міграцією жінок, які найбільше задіяні у цьому секторі.
Експерти замислюються над питанням, як компенсувати втрати робочої сили в Україні. Особливо якщо врахувати, що у притоку трудових мігрантів, в тому числі, з нашої держави, зацікавлений і Європейський Союз. За даними аналітиків, до 2035 року в Європі буде дефіцит до 7 млн робітничих професій, тому європейські країни, в тому числі, Польща, зацікавлені в тому, щоб українські мігранти залишалися у них і працювали. Тому Україні потрібно мотивувати своїх громадян повертатися додому.
«Ми повинні проаналізувати причини, які будуть спонукати людей повернутись додому. Перше – це питання безпеки. Важливо, що буде із заробітними платами, з житлом, з розмінуванням. Держава повинна озвучити своє бачення розвитку ситуації. Зараз головна задача – перемогти, а потім вже буде створюватись система мотивації для повернення людей», – вважає голова Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко.
Він бачить потенціал у тому, щоб розширити категорії працівників. Так, одна з категорій, яка може компенсувати дефіцит робочої сили – особи з інвалідністю. Адже станом на початок 2023 року людей, котрі отримали інвалідність, було 2,8 млн, 76% з них – працездатного віку. І кількість таких осіб зростатиме, у тому числі, у мирний час – через загрозу підриву на численних мінах, якими нашпигована українська земля.
«У нас є багато категорій населення, які було б можливо і доцільно залучити на ринок праці. Це і люди з інвалідністю, і молоді матері, яких потрібно максимально швидко інтегрувати в ринок праці. Потрібно думати про питання внутрішньої трудової міграції. Якщо не можемо зараз дати житло людям, які будуть відбудовувати схід і південь України, то треба думати про вахтовий метод, про доплати, про підвищені зарплати. Держава повинна це пропрацювати і повідомити суспільству», – підсумував Олексій Мірошниченко.
Вікторія Чирва