9 червня 2023 року. Попри те, що війна триває, політики вивчають вартість післявоєнної відбудови, яку Україна оцінює в понад 750 мільярдів доларів. Європейський інвестиційний банк вважає, що вона може сягнути 1 трильйона євро. А до кінця війни, зважаючи на завдану шкоду екології після підриву греблі Каховської ГЕС прогнозована цифра однозначно зросте. Наразі увесь світ думає над тим, як змусити росію платити за завдані збитки?
Унікальність ситуації полягає у трьох речах. По-перше, у тому, що війна ще триває. По-друге, росія не визнає це війною і наполягає на СВО. І, нарешті, по-третє, немає жодних натяків, що рф готова сплатити репарації. Відтак стверджувати, що за нинішньої влади росії можливе прийняття рішення про добровільну сплату Україні репарацій – абсолютно нереально. Цього можна домогтися виключно примусовим шляхом.
Україна запропонувала партнерам унікальний компенсаційний механізм. Першими вагомими успішними кроками в цьому напрямі стало ухвалення резолюції Генасамблеї ООН про виплату Україні репарацій від завданої діями рф шкоди, а також підписання Договору про створення Міжнародного реєстру збитків.
«Якщо ми дотягнемося до їхніх (російських) активів без їхньої згоди, то рано чи пізно їм (росіянам) доведеться виплачувати різницю. А різниця буде очевидною, і вона буде зафіксована власне Міжнародним реєстром збитків, який ми наразі формуємо і який буде розташовано у Нідерландах», — пояснила заступниця міністра юстиції Ірина Мудра.
У владі наголошують, що репарації повинні враховувати широкий спектр збитків, завданих здоров’ю людей, екосистемам або культурним об’єктам і спадщині, а також компенсації жертвам військових злочинів.
Однак не все так просто, стверджують провідні аналітики України та й світу загалом. Андерс Анлід, шведський дипломат, заявив: «Ми перебуваємо в унікальній ситуації, і, ймовірно, будь-яке рішення, яке ми знайдемо, матиме характер, якого раніше не було».
Для сплати репарацій необхідно, щоб агресор зазнав поразки у війні й погодився підписати угоду про мир чи подібний документ. Скажімо, як зробила Німеччина після поразки у Другій світовій війні.
Росія ж наполягає на підписанні миру тільки на її умовах, чого Україна точно не допустить. Тим більше росія не буде підписувати жодного документу, який примусив би її відшкодувати заподіяні Україні збитки.
Найбільш вірогідний сценарій – заплатити мають усі росіяни. Політики називають очевидне джерело – валютні резерви Центрального банку росії, які знаходяться на банківських рахунках у низці країн.
Радник Президента України Олег Устенко заявив, що для України вже зарезервовано 300 мільярдів доларів із цих коштів. Для отримання цих коштів не потрібно підписувати жодної угоди з росією, але цих коштів точно не вистачить. Валютні резерви Центробанку — то кошти російської держави. Значно більше коштів і майна за межами росії належить російським компаніям і громадянам. За оцінками провідних фінансистів за кордон виведено не менше 1 трильйона доларів. Саме ці кошти і майно мають бути метою України.
Та це лише видима частина айсбергу, бо більша частина російського майна за кордоном не публічна, воно зареєстроване на підставні компанії, а тому потребує копіткої розшукової роботи.
Із Міністерства юстиції США нещодавно надійшла інформація про створення спеціальної робочої групи під назвою REPO, що в перекладі з англійської перекладається як «Російські еліти, довірені особи та олігархи». Ця робоча група повинна збирати інформацію проти росіян, включаючи санкції, заморожування активів, їх арешт у цивільному та кримінальному порядку.
Глава польського уряду Матеуш Моравецький наполягає, щоб Україну запросили до участі в роботі групи REPO. І щоб Україна задекларувала свою позицію, аби знайдене, арештоване й конфісковане в результаті діяльності цієї групи російське майно було використане для відновлення країни.
Поки що рф робить усе можливе, щоб не розплачуватися за розв’язану нею війну та руйнівну окупацію України. Але світова спільнота точно не поставить питання репарацій на паузу. Тим часом суми збитків прогресують навіть не з кожним днем, а щогодини і з неймовірною швидкістю.
Вікторія Чирва