29 травня 2023 року. В Україні гостро постало питання подальшої діяльності Агентства з розшуку та менеджменту активів. Народні депутати вважають його роботу неефективною, а менеджмент – таким, що не виконає покладені на нього завдання. Щодо подальшої долі Агентства звучать різні прогнози, аж до його ліквідації.
Кілька днів тому діяльність Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів розглядала тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради. Запрошували голову Агентства Дмитра Жорановича, проте той запрошення на засідання комісії проігнорував. Народні депутати ухвалили безпрецедентне рішення про примусовий візит керівника АРМА на найближче зібрання, бо питань про діяльність агенції накопичилось надто багато.
За підрахунками, під час війни правоохоронці передали в АРМА активів на понад 70 млрд грн. Але на засіданні ТСК представники агенції не змогли відзвітувати щодо ефективності управління цим майном. За словами начальника управління менеджменту активів АРМА Олексія Таможанського, за 2022 рік Агентство оголосило 557 конкурсів на відбір управителя і знайшло 15 таких управителів. Але точною цифрою, скількома активами вони керують, чиновник не назвав, чим викликав незадоволення депутатів. Натомість відома інша цифра: за 2022 рік держава отримала від управління арештованих активів 34,8 млн грн. Це 0,05% від вище озвучених 70 мільярдів гривень.
Нагадаємо, Національне агентство з виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) було створене у 2016 році в межах виконання Україною Плану дій з лібералізації візового режиму з ЄС. Зараз на Агентство покладено ще одну важливу місію – розшук та управління російських підсканкційних активів.
Ця структура дійсно має чимало проблем – як об’єктивних, так і суб’єктивних. Очевидною є необхідність налагодити його прозору роботу, відкрити і доповнити реєстр арештованих активів, розробити чіткі і зрозумілі для бізнесу процедури, врешті, обрати постійного голову. Іншими словами – наповнити європейський задум європейським змістом.
Однією з проблем є те, що АРМА вже четвертий рік працює фактично без керівника – попереднього, Антона Янчука, було звільнено ще у грудні 2019 року. Лише у серпні 2021 року було призначено т.в.о. голови Агентства – Дмитра Жорановича. Наразі триває конкурс на голову АРМА – і за своєю тривалістю він вже побив рекорди в українських реаліях.
Втім, окрім призначення голови Агентства, на переконання експертів, важливо здійснити системну інституційну реформу, передовсім розробити і втілити комплекс змін до законодавства, на що роками бракувало політичної волі. Однак зараз точаться розмови про ймовірну ліквідацію агентства і передачу його функцій Фонду держмайна. Ліквідувати АРМА – це доволі простий шлях, переконує низка експертів. Питання має полягати в тому, стверджують аналітики, як покращити ситуацію з урахуванням нинішніх реалій та євроінтеграційних вимог, а не хто має бути позбавлений певних функцій.
«Обрати стратегію ліквідації – це прямий шлях до свавілля, який взагалі зруйнує, і на весь період поки передаватимуться повноваження, заморозить функціонування всієї системи управління активами. Це призведе хіба що до створення справжнього колапсу системи збереження дороговартісних речових доказів у сотнях кримінальних провадженнях», – стверджує правознавець Сергій Пєтков.
Впродовж кількох останніх років і представники Агентства, і парламентарі, і громадськість неодноразово обговорювали, які саме зміни в роботі АРМА треба реалізувати, і шукали шляхи для вирішення усіх зібраних інституцією проблем. Деякі з пропозицій щодо покращення вже були враховані в оновленому законодавстві, інші майже пройшли обговорення у профільному комітеті Ради, тільки чомусь правки досі чекають розгляду в сесійній залі.
Під час повномасштабної війни проблеми, пов’язані з Агентством, ще більше оголились. Бо ледь не щодня на сайтах з’являються новини про те, що СБУ, НАБУ чи інші правоохоронні органи викрили колаборантів чи корупціонерів, чиє майно арештували та передали в управління держави. Масштаби таких активів вражають – тисячі тон залізної руди, що їх не змогли вивезти російські олігархи з одеського порту, аграрні землі, засіяні соняшником та кукурудзою, акції великих компаній.
Всі ці активи за чинним законодавством передаються в управління АРМА. Далі суд має вирішити долю кримінального провадження чи конкретно арештованого майна. І ось тут у депутатів виникає чимало запитань щодо якості накладених арештів на майно. Слідчі в умовах прискореної підготовки клопотань особливо не перевіряють відповідність заявленого до арешту майна фактично наявному. Тож куди зникає решта майна?
Арештоване майно потрібно оглянути та зібрати про нього необхідну інформацію. Однак строки вчинення підготовчих дій відсутні, а це призводить до зловживань та затягувань. АРМА досі не врегулювала терміни та порядок підготовки до конкурсу на визначення управителя арештованого майна. Немає навіть нормативних актів, в яких мали би бути чітко прописані терміни виконання усіх дій з підготовки до конкурсу. Відсутній і порядок конкурсного відбору управителя конфіскованим майном.
Найголовніша ж проблема – відкат фактичного виконання нормативних актів Європейського Союзу. Бо АРМА створювалося не на рівному місці. За основу інституції Україна брала приклад з офісів розшуку та менеджменту активів, які існують по всьому світу. Це зі свого боку дуже схвалювали наші європейські партнери, і не просто так.
До конфіскації засобів та доходів, отриманих злочинним шляхом, у Європейському Союзі прикута особлива увага, яка особливо посилилася після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Є навіть обов’язок створити централізований офіс, групу таких офісів або еквівалентний механізм, який допоміг би забезпечити належне управління замороженою власністю з метою її можливої подальшої конфіскації.
Отже, більшість аналітиків схиляються до думки, що у нас немає часу на ліквідацію або передачу повноважень АРМА до іншого органу. Потрібні зміни зсередини, і, судячи з усього, саме цим займуться депутати після того, як все-таки заслухають доповідь голови Агентства Дмитра Жорановича. Якщо, звісно, він виконає норму закону і з’явиться на засіданні ТСК.
Вікторія Чирва