BBF: Польща дає імпульс для розбудови України

19 травня 2023 року. У Свіноуйсьці пройшов 15-й Baltic Business Forum під назвою «Енергія для відбудови України». Захід організований Польсько-Українською господарчою палатою у партнерстві з іншими організаціями, під патронатом президента Польщі Анджею Дуди.

Головні висновки заходу: Польща не втомилася від України, вона готова продовжувати допомагати на всіх рівнях, і поляки чекають перемоги України у війни не менше за самих українців.

Упродовж трьох днів експерти – політики, економісти, представники місцевого самоврядування, підприємці – обговорювали виклики, пов’язані з війною. Головні з них – відбудова України та створення умов для повернення українців додому.

Це не перший Baltic Business Forum, присвячений Україні. Щоправда, як нагадав голова Польсько-Української господарчої палати Яцек Пєхота, попередні заходи були зосереджені на тому, щоб допомогти нашій державі наблизитися до стандартів Європейського союзу. Але останні дві конференції повністю присвячені допомозі Україні у боротьбі з російським агресором. Назва для форуму була обрана не випадково. Війна триває майже 15 місяців, і цілком очевидно, що Україна й далі потребує нового енергетичного імпульсу до розвитку та поконання ворога.

Колишній Президент Польщі, голова Ради стратегії BBF Олександр Кваснєвський зазначив, що свого часу світ недооцінив плани путіна. Бо навіть у розмовах з ним російський диктатор неодноразово говорив про те, що Україна – це не народ, не країна, а лише частина росії. Але ще гірше, що війну підтримує більшість росіян – це у них в ДНК. Саму війну Кваснєвський назвав конфронтацією демократії та авторитаризму.

За словами пана президента, є три сценарії війни.

«Перший – це якщо путін піде, і з’явиться поле для перемовин з його наступником. Другий – збільшення засобів, технічних можливостей і людських ресурсів, які дозволять переломити хід війни. І третій фактор – американські вибори. Байдену як кандидату у президенти потрібно мати успіх, який дозволить йому виграти вибори. Або Штати підсилять контрнаступ України, або запропонують мирний план, прийнятну для української сторони», – зазначив Олександр Кваснєвський.

Чимало уваги під час Форуму було присвячено євроатлантичній інтеграції України – зокрема, вступу у НАТО. Учасники погодилися з тим, що це ненормальна ситуація, що країна, чия армія є зараз найчисельнішою, найдосвідченішою, має найбільші обсяги зброї і перебуває у сусідстві з НАТО, не є членом Альянсу.

Ян Пєкло – колишній посол Польщі в Україні, зазначив, що Україна досі не стала членом НАТО через низку помилок, і якщо припуститися такої ж помилки на липневому саміті Альянсу у Вільнюсі, то наслідки можуть бути непередбачуваними.

«Першої помилки припустилися на саміті НАТО у Бухаресті в 2008 році. Україна і Грузія мали шанс, але проти виступили Франція і Німеччина. І тоді путін напав на Грузію. У 2014 році світ не відреагував на події на Донбасі і Криму, і путін напав на Україну. Необхідність вступу України до НАТО стає очевидною. І якщо на найближчому саміті знову це питання будуть блокувати, це призведе до інших помилок», – зазначив колишній амбасадор.

Такої ж думки і Марек Белька, депутат Європарламенту, колишній прем’єр-міністр Польщі. Він відзначив, що Україна є і буде головною темою ще багатьох дебатів, бо без вільної суверенної України немає розвитку та миру в усьому європейському регіоні.

«Надання Україні статусу кандидата є ключовим моментом, коли Європейський Союз бере на себе відповідальність за майбутнє наших сусідів. Це також початок радикальних соціальних, економічних і політичних змін у Києві. Важкі зміни, але наскільки вони потрібні, можна сказати з нашої, польської точки зору», – зазначив колишній прем’єр.

Під час зустрічі учасники Форуму підкреслювали близькість українського та польського народу, адже поляки як ніхто знають, що таке – відбудовувати країну після війни. Про це зокрема говорив заступник міністра розвитку та технологій Гжегож Пєхов’як.

«Ми, поляки, добре знаємо, як важко відбудовувати зруйновану війною країну. Проте ми дали всьому світу свідчення, що це можливо. У довгостроковій перспективі участь Польщі у післявоєнній відбудові може бути найважливішою сферою економічної співпраці між Польщею та Україною. Це буде дуже складний процес, але польські підприємці хочуть бути його частиною», – зазначив заступник міністра.

Під час Baltic Business Forum також обговорювали тему енергетичної безпеки України: що пережила держава під час ракетних обстрілів, починаючи з жовтня 2022 року, як Польща допомогла Україні впоратися з найбільшою енергетичною кризою та як зберегти енергетичну систему у майбутньому, в умовах подальших загроз ракетних атак. Головний висновок дискусії: Польща підтримала Україну під час енергетичної кризи і готова робити це й надалі, залучаючи інші європейські країни. А, значить, українська енергетична система буде набагато краще підготовлена до нових атак, а у путіна залишається все менше можливостей для енергетичного шантажу.

Ще одна важлива тема, яку порушували під час Форуму – українці, що перебувають у Польщі, у тому числі ті, хто тікав до цієї країни від війни. Зараз у Польщі перебуває 3 млн українців, тобто, близько 10% населення країна. Близько мільйона з них – воєнні біженці. Більшість – жінки з дітьми. Чимало з них ведуть господарську діяльність, працюють, сплачують податки. За статистикою, сьогодні на ринку праці Польщі перебуває 900 тисяч українців.

Одне з показових міст, де дуже багато українців і де їм створили якнайкращі умови для життя та роботи – Слупськ. На 89-тисячне місто – 12 тисяч українців. Його мер Кристина Данілецька-Воєвудська робить усе можливе, щоб біженці з України не лише почувалися тут комфортно, але й могли реалізуватися професійно. Пані Кристина має свою мрію.

«На центральній ратуші міста Слупськ 25 лютого минулого року я повісила польський і український прапор. Я сама собі сказала: він буде висіти стільки, скільки буде тривати війна. Кожного дня приїжджаю до роботи і мрію, що зможу цей прапор зняти», – розповіла мер Слупська, і голос її зривався.

Головний висновок Baltic Business Forum – Україні потрібно допомагати так довго, як це потрібно, в кількох напрямках – економічному, військовому та гуманітарному. І говорячи про відновлення України, слід мати на увазі не стільки її відбудову, скільки перебудову, щоб створити ще кращу країну, ніж до початку вторгнення. І при цьому починати треба вже зараз, не чекаючи закінчення війни. Нехай це будуть не глобальні, а локальні проекти, невеликі інвестиції, як дозволять бодай частково відновити українську інфраструктуру. Адже чим більше осель, шкіл, садочків та лікарень вдасться відбудувати, тим швидше українці зможуть повернутися додому.

Вікторія Чирва

Facebook
Twitter
LinkedIn