11 квітня 2023 року. Верховна Рада звільнила з посади голову Рахункової палати Валерія Пацкана. На місце очільника РП претендує колишній заступник міністра фінансів Геннадій Пліс. На переконання експертів, кадрова перестановка остаточно закріпить бажання Банкової «ручного» контролю за бюджетними коштами, особливо оборонними.
Призначення членів Рахункової палати, особливо її керівника, завжди супроводжується складними політичними “торгами” і гучними звільненнями попередників. Не стала винятком і нинішня кадрова перестановка. Так, Валерія Пацкана намагалися звільнити ще у грудні минулого року – але тоді не вистачило голосів депутатів. Тоді ж парламент призначив членом Рахункової Палати Геннадія Пліса, який до того очолював Державну аудиторську службу. Свого часу Пліс був першим заступником голови КМДА Віталія Кличка, і його вважають людиною, прийнятною на цій посаді з точки зору Офісу Президента. Натомість Пацкан, який став головою РП ще до обрання президентом Володимира Зеленського, його оточенням не сприймається.
Вочевидь, за ці чотири місяці команда президента знайшла достатньо аргументів для народних депутатів, адже за висловлення недовіри Валерію Пацкану проголосувала депутатська більшість – 250 голосів. Відтак він перестає бути як головою, так і членом Рахункової палати. Сам звільнений з посади вважає, що таке рішення суперечить і Конституції України, і закону. І обіцяє, що цьому «абсолютно політичному рішенню буде надано юридичну оцінку в майбутньому».
Місія Рахункової палати – допомагати владі підвищувати ефективність та прозорість управління публічними фінансами, забезпечувати підзвітність, виявляти корупцію, сприяти суспільній довірі та допомагати економному, ефективному та результативному отриманню та використанню публічних ресурсів на благо громадян. Однак про ефективність та результати роботи цього органу широкому загалу практично нічого не відомо.
Пригадати якийсь масштабний аудит, викриту грандіозну державну аферу або неабияке антикорупційне досягнення Рахункової палати не зможуть і вузькоспеціалізовані фахівці. Тому що їх практично не було.
Аналітики наразі кажуть, що виконання Стратегії розвитку Рахункової палати провалено. Із встановлених 68 показників станом на 1 січня 2023 виконано лише 10 з них або менш ніж 15%. Зокрема, попри збільшення видатків держбюджету майже вдвічі завдяки допомозі міжнародних партнерів обсяг перевірених Палатою коштів зменшився на 40%, кількість проведених аудитів, що є головною спеціалізацією Палати, впала ще більше — з 50 до 20, тобто у 2,5 рази.
У червні 2022 року у висновку Єврокомісії щодо заявки України на членство в ЄС пролунало “останнє попередження” про необхідність застосування міжнародних стандартів у Рахунковій палаті України. А нещодавно Єврокомісія оприлюднила звіт щодо виконання Україною взятих зобов’язань, в якому йдеться про повну відсутність прогресу в цьому питанні.
Член парламентського Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи ВРУ Павло Фролов пояснює: «Безпристрасні єврочиновники констатують низьку якість аудиторської роботи, проведення інспекцій, а не аудитів, мінімальний вплив рекомендацій Палати, погану комунікацію роботи. Першими та практично єдиними не технічними змінами до чинного закону про Рахункову палату, пролобійовані Головою, були поправки про зняття верхньої межі оплати праці для Голови та членів Палати, що дозволило кошти бюджету, передбачені для апарату, спрямовувати на виписування собі премій”.
В умовах війни, коли видатки бюджету шалено ростуть, незалежність, прозорість та підзвітність РП має особливе значення. Однак збільшення видатків державного бюджету впродовж минулого року на обсяг перевірених Рахунковою палатою коштів вплинув дуже слабо. Він знизився на 241 млрд грн, або майже на 40%. Рахункова палата не сильно просунулась вперед від стандартів роботи радянського КРУ – контрольно-ревізійного управління.
Сьогодні перед Рахунковою палатою стоять нові виклики. Через війну в Україні з об’єктивних причин змістилися акценти у бюджетному фінансуванні. Особливо важливу роль РП відіграватиме в повоєнній відбудові України – на відновлення держави можуть витратити понад $700 млрд. Рахункова палата повинна зосередитись на аудиті за всіма міжнародними стандартами, а не на перевірках установ. У цивілізованому світі імідж всієї держави залежить від ефективності національного вищого органу аудиту.
Обираючи нового керівника РП, Верховна Рада має зосередитись на прозорому та відкритому конкурсі. Обрати професіоналів з необхідним досвідом та навичками, які були б політично нейтральними та незаангажованими. Тільки від такого підходу залежить якість проведення ними аудитів бюджету. Особливо використання коштів, отриманих на відбудову України від партнерів, та коштів, конфіскованих в агресора. І бюджетних також. Бо не існує бюджетних коштів, існують гроші платників податків.
Вікторія Чирва
Photo by Hunters Race on Unsplash