7 квітня 2023 року. Попри деякі обмеження й послаблення воєнного часу, Національний банк України планує зміни у секторі страхування, аж до анулювання ліцензій. Основні вимоги: страховики повинні упорядкувати свій капітал, активи та структуру власності, а також реагувати на скарги споживачів та стежити за дотриманням норм законодавства у сфері протидії легалізації доходів та фінансування тероризму.
Страховий бізнес завершив IV квартал із незначним збитком, проте загалом 2022 рік був для них доволі прибутковим. Про це йдеться в огляді небанківського фінсектора, який опублікував регулятор цього ринку — НБУ.
Загалом стан ринку страхування виглядає таким чином:
- частка страхування у ВВП України практично не змінилася та залишилася на рівні 1%, тоді як цільовий показник у стратегії НБУ – 2% до 2025 року;
- страхові премії (платежі клієнтів) при коригуванні на інфляцію у 2022 році впали в середньому на 36% порівняно з 2021 роком, при коригуванні на курс долара – на 40%, страхові виплати – на 44% та 47% відповідно;
- лідери падіння серед основних видів у співставних цифрах: страхування туристів – 63%, майна – 62%, добровільне медичне страхування – 40%, КАСКО – 37%, страхування життя – 35%. Найменше впав сегмент ОСЦПВ (обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності) – на 21%. При цьому лише страхування цивільної відповідальності автовласників за кордоном “Зелена карта” засвідчило зростання на 77%.
Експерти стверджують, що такі цифри не на користь страхового ринку. І заявляють, що наразі він перебуває у жорсткій кризі. Цьому дві основні причини: повномасштабна війна і регуляторна політика Нацбанку.
НБУ неодноразово попереджав, що відновлюватиме повноцінний нагляд за ринком. І що 2023 року це точно станеться. Особливо прискіпливо перевірятимуть компанії, які не хочуть дотримуватись нормативів та вимог НБУ. Не виключено, що кілька компаній можуть втратити ліцензії.
За неповні три роки нагляду НБУ з ринку пішла майже половина страхових компаній. Зокрема, на початку 2022 року було 155 таких фірм, а до кінця року залишилося 126. У лютому та березні Нацбанк позбавив ліцензій через непрозору структуру власності одразу три досить великі страхові компанії – “Омега”, “Інгосстрах” та “Провідна».
Право відкликати ліцензію на підставі невідповідної (непрозорої) структури власності з’явилося у НБУ ще 2019 року, коли були внесені поправки до Закону “Про фінансові послуги”. Після цього страховики подавали Нацбанку інформацію про своїх бенефіціарів. Але зараз, у зв’язку з війною та посиленою боротьбою з представниками російського бізнесу в Україні, НБУ знову порушив це питання. Адже у складі акціонерів можуть донині залишатися російські громадяни.
Судячи з риторики представників Нацбанку, до структури власників страхових компаній регулятор ставитиметься особливо прискіпливо. Глава НБУ Андрій Пишний назвав прозорість страхового ринку “безальтернативною”.
У той же час, не всі представники галузі згодні з тим, що Нацбанку в подібних ситуаціях слід без розбору застосовувати каральні заходи та одразу позбавляти страховика ліцензій.
На переконання багатьох, регуляторна політика могла б бути прийнятною у мирні часи, але під час повномасштабного вторгнення росії вона досить відчутно б’є по ринку. За останні півроку відкликано або призупинено ліцензії компаній, які забезпечували 10% заробітної плати та податкових відрахувань всього страхового ринку. А це чимала сума – близько 500 млн грн.
«За весь час з початку російського військового вторгнення НБУ зробив кілька кроків, які посилили тиск на страховиків. Це додаткові вимоги до майнового стану власників страхових компаній, розширення вимог щодо ліцензійних умов, непропорційно високі вимоги до корпоративного управління страховика, що змушує “роздувати” штат співробітників і є непосильним для компаній невеликого та середнього розміру. В результаті отримуємо зниження прибутку та втрату інтересів власників до бізнесу, який приносить дедалі більше ризиків та дедалі менше дивідендів» , – вважають в асоціації «Страховий бізнес».
Експерти страхового ринку не проти контролю за роботою компаній, однак вважають, що на час війни слід змінити деякі підходи та вимоги. Сподіваються, що регулятор, зрештою, мусить виробити дещо інший план підтримки галузі. До цього плану має увійти низка рекомендацій. Найперше – системне пом’якшення нормативів на військовий та найближчий післявоєнний період. Він має полягати у зниженні вимог до структури активів та резервів.
Далі: припинити покарання компаній за найменші порушення. Не можна, стверджують аналітики, застосовувати до небанківського ринку підходи, прийнятні виключно для банків, без урахування специфіки страхування. На страховиків точно не повинні поширюватись банківські стандарти та вимоги. На цьому неодноразово акцентували і європейські фахівці.
Слід, нарешті, забезпечити якісну взаємодію між НБУ та ринком. Виробити спільні рішення, домогтися конструктиву. Бо чергове посилення регуляторних вимог навряд чи допоможе галузі.
Вікторія Чирва