Не буде кому відновлювати країну

30 березня 2023 року. Через війну росії проти України приблизно третина українців виїхали за кордон або до безпечніших регіонів. Це найбільша хвиля біженців у Європі за останні десятиліття. Однак точної цифри ніхто назвати не може. Як і спрогнозувати, скільки українців повернуться додому по закінченню війни.

Станом на кінець 2022 року Офіс омбудсмена повідомляв, що з початком повномасштабного вторгнення з України виїхало понад 14,5 мільйона українців. З них 11, 7 млн в’їхало до країн Євросоюзу. 7,7 млн зареєстровані в Європі як отримувачі тимчасового захисту. В Україні зареєстровано 4,7 млн внутрішньо переміщених осіб.

4,8 мільйона українських біженців включені до різних європейських програм захисту. Країною з найбільшою кількістю біженців з України, як і раніше, залишається Польща – 1,5 мільйона, за нею йдуть Німеччина – 1 мільйон, Чехія – 486 тисяч, Італія – 169 тисяч, Іспанія – 161 тисяча та Велика Британія – 158 тисяч. Кожен десятий із вимушених втікачів від війни має намір будувати своє життя в іншій країні.

До слова, Польща однією з перших простягла руку допомоги Україні та дала притулок  2,3 млн українців. При цьому половина з них приїхала до країни ще до повномасштабного російського вторгнення. Окрім житла, Польща надала українцям роботу, можливість здобувати освіту, соціальні виплати, на що було витрачено 3,5 млрд євро. Переважна більшість біженців, а саме 84%, знайшли роботу, влаштували дітей у сади та школи, відкрили свій бізнес та здобувають у Польщі освіту. Вони навряд чи повернуться до українських міст і сіл, половина яких зруйнована агресором.

Як свідчить статистика від соціологів, половина українців, які виїхали після початку вторгнення рф, вирішила не повертатись до України з міркувань безпеки. Якщо ж активна фаза війна затягнеться на рік і довше, країну залишать ще більше людей – тоді щонайменше 5 мільйонів біженців не повернуться додому. Вони будуть піднімати економіку Європи. Наразі у Німеччині працюють 15% біженців, в Італії – 12%. У Польщі працевлаштувався 41% українців, у Чехії – 47%.

Український інститут майбутнього провів соціологічне опитування українців про міграційні настрої українців. За найбільш  оптимістичних обставин, до України повернеться лише половина тих, хто виїхав після 24 лютого 2022 року. Згідно з дослідженням, лише 36% українців говорять, що їхні родичі однозначно налаштовані повернутись додому. Ще 31% можуть повернутись, якщо знайдуть роботу. 22% взагалі не планують повертатись.

Тож коли в Україні говорять про відбудову, про 700 млрд на «план Маршалла», забувають про одну умову, кажуть аналітики: забракне робочих рук цю відбудову проводити. З іншого боку – чим довше триватиме війна, тим більше людей адаптуються за кордоном і матимуть більше шансів там залишитись.

Наразі основними стимулами для повернення, як свідчать опитування різних соціологічних груп, – остаточне закінчення війни (51%) та відсутність боїв та повітряних загроз у рідному регіоні (34%). Важливі й економічні фактори: можливість знайти високооплачувану роботу (28%) та вищий рівень життя в Україні (20%).

То що має робити держава, аби повернути своїх громадян і залучити їх до післявоєнної відбудови країни? Найперше, за твердженням аналітиків, Київ повинен переконати європейських партнерів, що повернення біженців – це своєрідний вид допомоги країні. Бо чим більше людей повернеться, тим швидше зростатиме економіка. Це також сприятиме безпеці в Європі та означатиме, що ЄС потрібно буде витратити менше коштів на відбудову України.

Далі: швидка післявоєнна відбудова постраждалих регіонів. Людям, що виїхали за кордон зі зруйнованих росією міст, нема куди повертатися. Навіть якщо їхнє помешкання вціліло, відсутність інфраструктури може зробити місто непридатним для життя. Відтак тільки швидка й прозора відбудова має сприяти поверненню українців додому.

Наступний крок – надання допомоги біженцям з постраждалих регіонів, поки триває відбудова. Опитування соціологів свідчить, що українці готові повертатися навіть не в рідний для них регіон, якщо їм буде надана підтримка: грошова чи у вигляді субсидування житла в безпечніших областях.

Не менш важливим стимулом експерти називають і можливість знайти високооплачувану роботу в Україні. Для цього державні структури, наприклад, Служба зайнятості за сприяння органів Євросоюзу могли б фінансувати курси перекваліфікації у відносно безпечних регіонах України.

І, звичайно,– відкриття ринку праці ЄС для українців після війни. Це означатиме, що українцям, які виїхали в ЄС через війну, не потрібно буде триматися за посвідку на проживання в Євросоюзі. Адже вони будуть впевненими, що в будь-який момент зможуть знову приїхати до ЄС, якщо їх щось не влаштує в Україні.

Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академік Елла Лібанова закликає: «Ми маємо боротися за кожну людину, готову повернутися до України, бо це наше майбутнє. І це серйозний виклик для України, бо за її біженців боротиметься і Європа. Про це треба думати вже сьогодні, а не чекати, доки закінчиться війна. Може виявитися, що, коли це станеться, вже не буде кого повертати».

Вікторія Чирва
Photo by Chris Briggs on Unsplash

Facebook
Twitter
LinkedIn