Гострі кути «зернового коридору»

28 березня 2023 року. Зернова угода хоч і важко, але працює – нещодавно сторони узгодили продовження її дії на 120 днів. Проте росія продовжує блокувати перевезення зерна. Тому український уряд готує план Б.

Попри те, що росія змушена була погодитися на продовження зернової угоди під тиском Туреччини, вона чинить усілякі перешкоди проходженню суден. Так, у міністерстві відновлення України нарікають, що російська сторона свідомо затягує проходження суден – зокрема, через збільшення часу перевірок. Перевірка одного судна триває дві години, на свою чергу кораблі чекають по 2-3 тижні. В результаті щоденно через порти проходить лише 5-6 суден. В результаті українські порти, задіяні в експортній зерновій ініціативі, працюють лише на половину потужності.

Крім того, рф намагається дискредитувати ініціативу. Так, у російських ЗМІ поширюються заяви путіна, нібито в межах «зернового коридору» 45% зернових поставляють до європейських країн і лише 3% – до країн Африки. У міністерстві закордонних справ України спростовують цю статистику. За інформацією МЗС, з 1 серпня 2022 року з портів Одеси вийшли 848 суден, які експортували 25,9 мільйона тонн українського продовольства до 45 країн Азії, Європи та Африки. Наразі в портах на 19 суден вантажать 680 тисяч тонн агропродукції..

З них – до Африки (2,9 млн. тонн або 11,6%); Азії, (12,1 млн тонн або 48,2%); Європи – (10,1 млн тонн або 40,2%). До того ж, частина закуплених “ситими країнами” Європи українських зернових відправляється як гуманітарний реекспорт до Африки та Азії. Тому реальна статистика експорту на Африканський континент навіть вища, ніж 11,6%.

Лише кілька днів тому з українських портів «Чорноморськ» та «Південний» відправили ще 3 судна зі 150 тис. тонн агропродукції для країн Південної Азії. Серед них балкер ASL ILEANA з 54,6 тисячі тонн пшениці для Бангладешу. Саме ця країна є головним споживачем української пшениці – з початку роботи «Зернової ініціативи» країна отримала понад 710 тисяч тонн пшениці з України.

«Ці обсяги могли б бути вище, якби росіяни цілеспрямовано не сповільнювали інспекції суден в Туреччині. Тим паче, завдяки «Зерновій ініціативі» та наявності українського зерна на ринку світові ціни на продовольство утримуються від подальшого зростання. Це дозволяє таким країнам як Бангладеш забезпечувати населення продовольством,- говориться у повідомленні міністерства.

На думку директора Українського Інституту майбутнього Вадима Денисенка, рф зробить усе, щоб використовувати «зернову» карту в переговорному процесі.

«Зернова угода знову стає головним та, мабуть, єдиним переговорним козирем для рф. Вона створила ще одну точку напруги і чекатиме, щоб із нею розпочали переговори. Але при цьому не треба забувати: на першу зернову угоду росія пішла і за менш складних для себе умов. Точок тиску на рф поки що все ще більш ніж достатньо», – вважає експерт.

Це не новина, адже з самого початку у ході перемовин про продовження “зернової угоди” росія усіляко намагалася  “виторгувати” для себе пом’якшення фінансових санкцій стосовно експорту агропродукції та добрив. «Але Україна залишається стійкою у своїй позиції щодо продовження зернової ініціативи. І ООН та Туреччина підтримують нас у цьому», — підкреслила координаторка Ради експортерів та інвесторів Ольга Трофімцева.

Враховуючи усі чинники – критично мала пропускна спроможність коридору, перешкоди з боку росії – ще гостріше постає питання розширення ініціативи. Із цим поки що складно. Є кілька речей, критичних для «зернової угоди». Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький окреслює ситуацію: «Наразі потрібно домовлятися про розширення географії відправки з портів, перш за все, йдеться про Миколаївський порт, який до війни був одним з найбільших з точки зору фізичних обсягів відправки сільгосппродукції. І також важливо говорити про розширення номенклатури, тобто перелік сільгосппродукції, яка може експортуватися. Зокрема, це продукція садівництва, тваринництва, якої потребує світ».

В будь-якому разі, український уряд, усвідомлюючи всі ризики, готує «план Б». За словами першого заступника міністра інфраструктури Юрія Васькова, якщо не вдасться добитися розширення географії відправок, доведеться працювати над варіантом без зернової угоди.

«Але ціни на продовольство у світі в цьому випадку точно зростуть. Тому всі, хто зацікавлений в стабільному світовому ринку, мають зараз працювати над тим, щоб Ініціатива була продовжена та розширена. Ми постійно знаходимось у цих діалогах. Який варіант буде обраний — стане зрозуміло трохи пізніше», – зазначив міністр.

Вікторія Чирва
Photo by Jonathan Petersson on Unsplash

Facebook
Twitter
LinkedIn