Послів призначатимуть по-новому?

Цю ініціативу вже охрестили революційною для дипломатії. І не тільки для української, бо досі цього не робила жодна держава у світі. Усі українці отримали право подавати свою кандидатуру для призначення на посади послів у двадцяти державах світу. Це – переважно країни Африки: Алжир, Ангола, Гана, Конго, Ефіопія тощо. Є й інші країни, де поки що немає послів з України: Ірак, Іран, Ліван, Малайзія, Оман і навіть Норвегія та Чехія.

Оголошуючи про відкриті вакансії, Дмитро Кулеба пояснив, що Україна має певний «кадровий голод», тому він змушений йти на такий крок. Міністр вірить у користь цієї ініціативи, бо саме вона, за його переконаннями, здатна подолати кадрову скруту у його відомстві. “Я знаю, що ми отримаємо тисячі заявок», – вважає він. Передбачає, що більшість навряд чи відповідатиме вимогам посади і часу, та все одно відважився на експеримент.

Акцент на країнах Африки зроблений не випадково: на нещодавній конференції послів України Володимир Зеленський заявив, що у 2023 році планується відкрити нові посольства у десяти африканських країнах і торговельний дім Україна-Африка з представництвами у столицях найбільш перспективних країн континенту.

Чи принесе ідея Дмитра Кулеби реальну користь для держави загалом та для МЗС, зокрема,  – залежить не тільки від щирості задекларованих намірів та деталей втілення цього задуму, а здебільшого від того, чи піде Банкова на втілення революційної реформи. Бо, як не крути, з остаточним призначенням посла останнє слово – за президентом.

Володимир Зеленський, своєю чергою, перед українською дипломатією поставив досить чіткі завдання: перше – зброя для України, друге – санкції проти рф, третє – кандидатський статус в ЄС, четверте – фінансова допомога країн світу. І претенденти на посаду послів вже зараз мають на це зважати.

Наразі на сайті відомства є розділ “Вакансії”. Для того, щоб потрапити на конкурс, необхідно написати мотиваційний лист у довільній формі, вказавши країну або країни, в яких бажає працювати претендент, надати біографічну довідку, згоду на обробку персональних даних. Плюс своє бачення майбутньої роботи на дипломатичній посаді. Кожного кандидата на посаду посла чекає ретельна перевірка з боку служби безпеки, а також репутаційного минулого.

Магістр зовнішньої політики, колишній заступник керівника Департаменту зовнішньополітичних аспектів національної безпеки апарату РНБО Олександр Хара вважає, що ідеальним варіантом могло би стати публічне слухання кандидатів у комітеті закордонних справ ВР. Вже на цьому етапі можна зрозуміти, переконує політик, чи має претендент хист до дипломатичної роботи. Особливо зараз, коли Україна переживає повномасштабне вторгнення рф.

На підтримку Олександра Хари виступили чимало експертів. До втілення нестандартної реформи треба однозначно залучати стороннього гравця, себто парламент. Бо якщо конкурс буде закритим, це знизить ефективність нововведення, а довіра до нього впаде до нуля. Тому дуже хотілося б, наголошує політолог Руслан Бортник, щоб це була не просто піар-ініціатива МЗС, а початок корінної реформи у міністерстві.

Креативний Директор Центру Близькосхідних досліджень Ігор Семиволос розмірковує так: «Я оцінюю такий підхід позитивно. Він як мінімум креативний. А за нинішніх умов необхідні швидкі та нестандартні рішення. І мені здається, пропозиція МЗС – один із таких варіантів. Розумію, що більшість заявок не будуть схожі, але це можливість знайти чимало цікавих, неординарних, талановитих людей. Налаштованих ефективно просуватиме українські інтереси у світі».

Переважна більшість українців поки що не зовсім адекватно сприймає ініціативу міністра МЗС. Бо доволі незвично чути пересічним громадянам, що вони мають можливість посісти посаду посла в іншій країні. Для цього, мовляв, треба і мову знати, і диплом відповідний мати. Однак є приклади і в українській історії, коли дипломати досягли високого рівня, не маючи «профільної» освіти. Скажімо, колишній міністр і колишній посол України в Німеччині Павло Клімкін за фахом – фізик-теоретик, колишній посол у Туреччині, а нині посол в Японії Сергій  Корсуновський – випускник механіко-математичного факультету, журналіст Андрій Шевченко успішно працював послом у Канаді, фінансистка Оксана Маркарова нині на посаді посла України у найбільшій державі світу – США.

Однак  є чимало і негативних прикладів призначень на дипломатичну посаду людей без спеціальної освіти, досвіду. Які завдали більше шкоди Україні, аніж принесли користі. Ім’я Олесі Ілащук, чи то лікаря чи фахівця з обробки дорогоцінних металів (за сумісництвом – фахівця із сексології), яку призначили послом до Болгарії, досі на слуху. Попри те, що пані Ілащук працює на дипломатичній посаді майже три місяці, ніхто не чув про ефективну роботу або корисні ініціативи в українсько-болгарських відносинах. Чимало критики лунає і на адресу колишнього міністра оборони Андрій Таран, якого призначили послом до Словенії ще у травні минулого року. Зрештою, Словенія – це член ЄС і НАТО, і в разі ефективної роботи амбасади могла б істотно допомогти Україні.  

Натомість є й інші приклади: діяльність посла України у Польщі Василя Зварича викликає винятково хвалебні оцінки. І в тому, що Польща першою простягла руку допомоги й підтримки, без перебільшення є заслуга посольства й його очільника.

До речі, найближчим часом стануть відомими нових українських амбасадорів у Китаї, Індії та Бразилії. За словами Дмитра Кулеби, він вніс кандидатури послів у цих країнах на розгляд президента.

Вікторія Чирва
Photo by Hunters Race on Unsplash