#RecoveryOfUkraine

25.10.2022.  Берлінська конференція з відновлення України завершена. Зізнаюся, я очікував від неї більше, ніж почув. І це не критика організаторів конференції: Європейської Комісії та німецького президентства G-7.

Перехід від декларацій до конкретики вимагає часу. Досягнути порозуміння між державами, міжнародними організаціями та фінансовими установами нелегко. Однак я сподіваюся, що фільм, який показує жертв російської агресії, що став ілюстрацією виступу прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, зрушить не тільки серця, а й бюрократичну машину західного світу. Україна входить в 9-ий місяць війни, і в день Берлінської конференції віце-прем’єр Ірина Верещук виступила з драматичним закликом до українців не повертатися на батьківщину зимувати, бо для всіх не вистачить електрики.

Що я почув?

Стало відомо, що метою міжнародної експертної конференції є опрацювання рекомендацій до політичних рішень щодо програм відновлення України. Тобто спочатку інституційна «надбудова», потім фінансова «база». Яка «надбудова»?

По-перше, необхідно створити платформу для координації фінансової допомоги, про яку линуть декларації з усього світу, і цим займеться Європейська комісія. Методичність дій Брюсселя свідчить про те, що це хороша новина для України.

По-друге, відбудова – це, по суті, трансформація, перебудова, каталізатор змін, які приведуть Україну до членства в Євросоюзі. Саме такий характер матимуть фінансовані проєкти.

По-третє, допомога на відбудову буде децентралізованою, спрямованою до місцевих громад, що гарантує прозорість та ефективний контроль над витратами. Той, хто знайомий з українськими самоврядовцями, лідерами місцевих громад, знає, що вони пильнуватимуть інвестиції та розрахунки.

По-четверте, у Берліні підкреслювали, що при відновленні країни – яка, ймовірно, після Естонії є другою найбільш дигіталізованою країною Європи – необхідно використовувати її власний людський капітал.

По-п’яте, так званий План Маршалла для України вимагає активної участі політиків, оскільки ці інвестиції в Україну є також інвестиціями в захист демократичних цінностей у світі.

Чого я не почув?

Були представлені різні оцінки фінансових потреб, пов’язаних з відновленням України: Світовий банк оцінює їх в 350 млрд дол., Україна – в 750 млрд. Однак в Берліні ми так і не дізналися, яку суму міжнародне співтовариство хоче направити на відбудову України. Ще одна конференція такого формату відбудеться в середині наступного року у Великобританії.

Замість суми допомоги голова Єврокомісії назвала мету: створення плюралістичної платформи донорів задля координування негайного відновлення зруйнованої інфраструктури та підтримки довгострокового відновлення. Польський прем’єр висловив упевненість, що саме Росія повинна заплатити за відбудову України. Канцлер Німеччини зазначив, що конфіскація російських грошей у західних банках – це складна кропітка проблема. Він додав, що країни повинні продемонструвати також фінансову солідарність з Україною. Прем’єр-міністр України подякував усім за підтримку, передусім Польщі. Шмигаль також попередив, що вже зараз Україна потребує 17 млрд євро допомоги для швидкого відновлення зруйнованої інфраструктури, що забезпечує електроенергією, теплом і водою. З бюджету держави, що змушена боронити свій суверенітет від агресії, можна відновити лише 5% зруйнованих об’єктів. Євросоюз вже виділив Україні 35 млрд євро і заявив, що на знак солідарності зі США буде підтримувати український бюджет сумою 1,5 млрд дол. на місяць.

Президент Швейцарії сказав: людям потрібна перспектива. Прем’єр-міністр України рішуче заявив, що з відновленням не можна чекати «кращих часів», коли ситуація заспокоїться, адже люди повинні жити, працювати, їхні діти повинні ходити в школу. Він говорив англійською, тому, можливо, іноземні політики швидше зрозуміють ці прості потреби українців.

Даріуш Шимчиха

Facebook
Twitter
LinkedIn