13 жовтня 2022 року. В Україні йде процес націоналізації російських активів. Нещодавно відповідне рішення прийняла Рада національної безпеки та оборони, ухваливши список підсанкційних осіб та анонсувавши великий пакет активів під націоналізацію. Проте процес йде не так швидко, як хотілося б.
На даний момент в Україні працюють кілька десятків компаній, де кінцевими власниками є громадяни росії та білорусі. Серед них є як невеликі, нікому не відомі підприємства, так і доволі крупні, що належать російським олігархам, наприклад, Роману Абрамовичу. Частково вони перебувають під санкціями, частково – очікують нових обмежень або підлягають націоналізації.
Проблема в тому, що до тих пір, доки в Україні не розроблене відповідне законодавство, прибуток цих компаній може виводитися до росії. Тому найближчим часом Верховна Рада готується розглянути питання націоналізації понад 900 російських активів.
У комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку заявляють, що примусове відчуження цих активів відбуватиметься за особливою процедурою. Щоправда, зазначають, що ухвалення закону не означатиме автоматичне потрапляння коштів від націоналізованого майна до українського бюджету. Йдеться лише про те, що ці об’єкти перейдуть до державної власності, після чого уряд вирішить їхню подальшу долю.
Розглядається кілька варіантів подальших дій – або Україна отримуватиме прибуток від працюючого підприємства, або виставить його на приватизацію, або запропонує орендні умови для зацікавлених осіб.
Раніше у Кабміні наголошували, що наразі російське майно, яке підлягає націоналізації, в Україні поділено на три категорії. Зокрема: активи, які належать російській державі, ті, які є власністю підсанкційних громадян або російських компаній, а також – майно російських банків.
За словами голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи, для того, аби провести успішну націоналізацію російських активів, потрібно підійти до справи юридично досконало.
«Нюанс полягає в тому, що націоналізація – це складний процес саме з юридичної точки зору. Це не просто введення санкцій, замороження активів чи арешт. Ідеться про передачу майна у власність держави. Тож, щоби в України не було надалі проблем, судових позовів, цей процес необхідно провести максимально правильно. Тут треба бути дуже обережним у формулюваннях», – підкреслив Дмитро Наталуха.
Він наголосив, що не йдеться про закриття підприємств, яке передбачатиме звільнення людей та зупинку його роботи. А просто про зміну власника – із приватного, причетного до російської агресії – на державного. Наталуха пояснив, як це працюватиме на практиці:
«Йдеться про введення адміністрації, яка продовжить роботу підприємства й докладе всіх зусиль для того, щоби люди не залишилися без роботи й надалі відбувалася операційна діяльність. Саме так діє АРМА… Я думаю, що частина конфіскованих активів буде передана в управління АРМА, частина – Фонду державного майна. Крім того, можуть бути виставлені на перепродаж корпоративні права, щоб новий приватний інвестор зміг викупити бізнес і продовжити його роботу. Просто це буде не російський, не ворожий інвестор».
На думку заступника голови податкового комітету Ярослава Железняка, після рішення РНБО немає конкретних дій, які підкріплюють його. Зокрема, досі немає офіційного переліку підсанкційних осіб – депутат пов’язує це з тим, що хтось намагається «викреслити» себе з цього списку. На думку Железняка, йдуть негативні процеси, які можуть нівелювати саму ідею націоналізації російських активів.
«Російській бізнес та пов’язані особи намагаються активно приховати свої активи. Не завжди це вдається, але спроби роблять. Відсутність санкцій їм в цьому допомагає. Особливо сміливі взагалі звернулися до українських «чесних» судів, щоб вивести себе з-під арешту, спробувати повернути ліцензії та оскаржити заборони. Деякі правоохоронці побачили, що це нова «тема» і побігли по всіх зацікавлених сторонах цього процесу. Причому вони допомагають тим, хто хоче вийти з-під арешту, і водночас тиснуть на зовсім інших осіб», – стверджує парламентар.
На його думку, немає прозорості і у процесі подальшої долі націоналізованого майна – куди воно передаватиметься і хто ним управлятиме. Тому наразі «податковий» комітет готує пропозиції для того, щоб процес націоналізації російського майна йшов швидше та прозоріше. Зокрема, планується звернення до правоохоронців з переліком російських осіб та майна. Крім того, розробляються правки до прийнятого у першому читанні законопроект №8027, щоб майно продавалося прозоро і відкрито на конкурентних засадах, а гроші від націоналізації можна було використовувати лише на воєнні потреби та житло для переселенців.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголошує, що кроки, спрямовані на націоналізацію російського майна – це лише перший етап. Згодом буде відбуватися конфіскація російського майна за кордоном. «Над цим працює і уряд, і Офіс президента з командами найкращих юристів та командами міжнародних експертів, наших партнерів та союзників», – зазначив прем’єр.