5 жовтня 2022 року. Голова Національного банку Кирило Шевченко подав у відставку. Як стверджує – за станом здоров’я. Швидше за все, його наступником стане Андрій Пишний, який донедавна обіймав посаду голови правління державного Ощадбанку.
Розмови про те, що під очільником НБУ хитається крісло, почалися ще влітку 2021 року. Тоді з відомства було звільнено понад третину керівників. На думку Шевченка, таким чином влада намагалася тиснути на регулятор. А у грудні тиск посилився – настільки, що Шевченко вимушений був оголосити про це публічно. В Офісі президента, у свою чергу, теж не приховували розчарування главою НБУ – насамперед, через його небажання за вказівкою вмикати друкарський станок.
Офіційною причиною відставки Шевченка вважаються його проблеми зі здоров’ям, про які він заявив сам. «В силу причин, пов’язаних зі здоров’ям, які я не можу надалі ігнорувати, прийняв для себе складне рішення. Я залишаю посаду Голови Національного банку України», – написав Шевченко у вівторок ввечері.
Невідомо, про що конкретно йдеться – 49-річний Шевченко виглядає цілком здоровим, крім того – він захоплюється доволі екстремальними видами спорту, в тому числі, альпінізмом. Щоправда, є свідчення про те, що минулого року Кирило Шевченко після однієї з нарад в офісі президента мав гіпертонічний криз. Можливо, здоров’я голови НБУ підірвала робота у стресових умовах.
Щоправда, є підстави вважати, що заявою про проблеми зі здоров’ям Кирилу Шевченку дозволили «зберегти обличчя», і рішення про його відставку ухвалили б у будь-якому разі. Є версія, що «дамокловим мечем» над Шевченком висіла кримінальна справа, яку розслідувало Національне антикорупційне бюро. Воно стосується виведення з державного Укргазбанку (за часів, коли ним керував Шевченко) мільйонів гривень на підставних осіб. Саме цією справою буцімто тримали Шевченка на гачку, змусивши подати у відставку.
При цьому конкретних претензій до професійних якостей глави НБУ не було. На думку експертів, Нацбанк під час воєнних дій показав себе як надійна фінансова інституція, дії якої дозволили зберегти керованість економікою, забезпечити стабільну роботу банківської системи та не допустити паніки на валютному ринку. Самому Шевченку вдалося залишитися самостійною фігурою, з якою можуть мати справу міжнародні фінансові організації на чолі з МВФ. Щоправда, в Офісі президента цю самостійність сприймали негативно, вважаючи Шевченка «некомандним гравцем», який веде занадто самостійну гру. І це, власне, стало однією з причин відставки.
Після звільнення Кирила Шевченка заговорили про його наступника. У пресі називають кілька прізвищ. Зокрема, колишній міністр економіки, Почесний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов, фінансист, заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді Владислав Рашкован, перша заступниця глави НБУ Катерина Рожкова і навіть посол України у США Оксана Маркарова.
Але найчастіше звучить прізвище Андрія Пишного, який з 2014 по 2020 роки обіймав посаду голови правління державного Ощадбанку. Пишний вважається креатурою голови ОП Андрія Єрмака. Ще у 2016 році Пишний та Єрмак були співзасновниками громадської організації “Відчуй”, яка допомагає людям з вадами слуху. Для Андрія Пишного це особиста проблема – у 2009 році він через ускладнення після операції частково втратив слух.
У 2010-му році Андрій Єрмак був довіреною особою Арсенія Яценюка на 216 окрузі у Києві, а Андрій Пишний вважається одним з найдавніших соратників Яценюка. На даний момент Пишний та Єрмак разом працюють в межах міжнародної робочої групи незалежних експертів з питань санкцій проти росії “Єрмака-Макфола”.
Тож, швидше за все, вже цієї п’ятниці Верховна Рада проголосує за призначення Андрія Пишного новим керівником Національного банку України. Щоправда, йому залишається важка спадщина, адже через скрутну економічну ситуацію, спровоковану війною, перед НБУ стоять додаткові виклики. Зокрема, для того, аби зберегти валютні резерви, Нацбанку доведеться або застосовувати нові адміністративні обмеження, або ще раз підвищувати офіційний курс долара. Ще один виклик – це високий рівень інфляції, зростання якої попереднє керівництво Нацбанку намагалося стримати, але це так і не вдалося, зокрема, через небажання Мінфіну підвищувати ставки за облігаціями.
Але головне – хто б не очолив Національний банк, йому доведеться знову доводити міжнародним партнерам, що він є незалежним та незаангажованим, а його діяльність не виходить за межі регуляторних кроків, спрямованих на втримання балансу фінансово-банківської системи. Бо якщо зараз НБУ через тиск Офісу президента перетвориться на «друкарський станок», Україні доведеться чимало пояснювати своїм зарубіжним партнерам, а гривня отримає удар, від якого не зможе оговтатися роками.
Вікторія Чирва