3 жовтня 2022 року. З 1 жовтня набрали чинності процедури спільного транзиту і відкрилися можливості для переміщення українських товарів з 35 країнами-учасниками електронної системи NCTS. Перші вантажі за новими правилами вже вирушили за маршрутами.
Зокрема, перша транзитна декларація Т1 була відправлена з Німеччини до України. Цей вантаж відобразився в електронній транзитній системі NCTS, українські митники можуть її побачити та відслідкувати. Крім того, відправлено вантаж і з України до Німеччини, через Польщу.
Завдяки підключенню до системи NCTS українські перевізники використовуватимуть єдину декларацію для переміщення товарів між 36 державами світу: членами ЄС, Великою Британією, Туреччиною, Сербією, Північною Македонією, Ісландією, Норвегією, Ліхтенштейном та Швейцарією. Ще один позитивний результат такого приєднання – нова митна система активізує дію українських фінансових гарантій у цих країнах, а також дасть можливість підприємствам відправляти та отримувати товари на своєму підприємстві без заїзду на митні термінали.
Митний «безвіз» передбачає, що для перевезення вантажів подається єдиний транзитний документ – від митниці відправлення до митниці призначення. Для бізнесу це означає менше бюрократичних формальностей на кордоні та істотне скорочення витрат.
Застосовувати NCTS Україна почала ще у листопаді 2020 року — спочатку у пілотному режимі, а вже з березня 2021 року почався етап національного застосування цієї електронної системи. Наприкінці вересня 2022 року уряд затвердив форми документів, встановив, наскільки підприємства відповідають критеріям авторизації згідно умов «митного безвізу».
За статистикою, митні надходження складають 35% надходжень до державного бюджету. Тому зараз критично важливо, щоб митні платежі сплачувалися вчасно. Цій меті відповідає єдиний транзитний документ, який зменшує вартість митних процедур, черги на кордонах, пришвидшує потік товарів тощо. За розрахунками європейських підприємців, NCTS у середньому заощаджує компаніям 30 хвилин на кожному перевезенні та щорічно близько 132 млн євро завдяки зменшенню витрат на оплату праці.
Спільний митний транзит – одне з ключових питань економічної інтеграції між Україною та ЄС. В цьому зацікавлені і в самому Євросоюзі, тому європейські країни активно допомагали Україні приєднатися до єдиної електронної системи. Зокрема, Литва безкоштовно надала Україні своє програмне забезпечення NCTS. А ЄС профінансував його впровадження в Україні.
Представники бізнесу вже оцінили переваги нової митної системи. За словами президента глобальної поштово-логістичної групи компаній Meest Ростислава Кисіля, після отримання митного безвізу (слідом за транспортним) з’явилася можливість значно удосконалити логістичні зв’язки України зі світом.
«Інновації на митниці роблять правила гри більш прозорими та простими. Нова система знижує рівень бюрократії і притаманні митниці корупційні ризики. Усе це – потужний поштовх для бізнесу, що особливо важливо під час війни», – вважає Кисіль.
Як повідомлялося, це вже четвертий безвіз, який Україна отримала цього року. До того був економічний, енергетичний та транспортний. Найближчим часом Україна повинна приєднатися до спільного з Європою промислового простору, що дозволить експортувати промислову продукцію до європейських країн за українськими сертифікатами. А згодом очікується приєднання України до Єдиного роумінгового простору ЄС, єдиного платіжного простору SEPA та інтеграції в європейський цифровий ринок.
За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, це дозволить Україні на початку 2023 року перейти до конкретної процедури перемовин щодо членства в Євросоюзі. «Темпи змін, які ми зараз демонструємо, дозволяють формувати очікування, що за два роки ми будемо повністю готові до членства в ЄС», — переконаний український прем’єр.
Вікторія Чирваa
Photo by Renaldo Matamoro on Unsplash