23 вересня 2022 року. НАБУ і САП заявили про завершення розслідування у справі «Роттердам+». Напередодні керівник САП Олександр Клименко скасував постанову про закриття справи як незаконну та необґрунтовану.
Крім того, Клименко повністю змінив групу прокурорів, які працювали над цією справою. Він виявив неузгодженості у висновках та аргументації прокурора під час закриття «Роттердам+», невідповідність висновків попереднього прокурора фактичним обставинам кримінального провадження.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура підозрює у зловживаннях у цій справі колишнього голову та співробітників Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а також посадових осіб однієї приватних компаній – головного оператора ринку теплогенерації України. Загалом шестеро осіб, серед яких екс-голови НКРЕКП Дмитро Вовк та екс-заступник начальника управління енергоринку НКРЕКП Володимир Бутовський. Їм ставиться у провину порушення ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України (“Зловживання службовим становищем”).
Нагадаємо, що «Роттердам+» – це формула для визначення вартості електроенергії, яка застосовувалася в Україні у 2016-2019 роках. Згідно з нею ціна вугілля, що використовувалось для ТЕС, залежала від його вартості у порті нідерландського міста Роттердам. «Плюс» означає вартість його транспортування до України. Слідчі підозрювали, що значну частину вугілля купляли в самій Україні, росії та окупованих територіях, а левову долю прибутків отримувала компанія ДТЕК Ріната Ахметова. В НАБУ вважають, що запровадження формули “Роттердам+” завдало державі та українцям збитків на загальну суму 18,87 мільярда гривень. Формула втратила чинність з 1 липня 2019 року у зв’язку з переходом України на новий ринок електроенергії.
Розслідування справи «Роттердам+» тривало з 2019 року – її закривали та знову поновлювали чотири рази. В НАБУ заявили, що цей кейс є унікальним з кількох причин. По-перше, складність справи, адже слідчим довелося проаналізувати 1200 складових формули, сотні тисяч документів, провести десятки обшуків та понад 50 допитів.
Останній раз справу було закрито у серпні 2020 року. 24 вересня Вищий антикорупційний суд підтвердив законність рішення САП. Після цього Нікопольський завод феросплавів Ігоря Коломойського і Центр протидії корупції подали позов до Вищого антикорупційного суду проти закриття справи. 25 вересня їхні заяви об’єднані в загальне провадження.
21 вересня 2022 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду підтвердила рішення ВАКС річної давності про визнання законним та обґрунтованим закриття САП справи через відсутність складу злочину. ВАКС також не визнав потерпілою стороною феросплавні заводи Ігоря Коломойського, які намагалися заперечити закриття справи. За словами адвокатки колишнього голови НКРЕКП Дмитра Вовка Ірини Одинець, таким чином, суд підтвердив, що “Роттердам+” не має права бути кримінальною справою, жодного складу злочину в ній немає.
«Всі документи НРКЕКП ще в 2016 були прийняті і законно. Ми вимагали у суду підтвердити, що Дмитро Вовк та інші особи діяли в межах закону і не порушили його. Збитків нікому не надано, і суд сьогодні підтвердив, що потерпілих у цій справі немає”, – сказала Ірина Одинець.
На думку голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, керівник САП Олександр Клименко, який скасував постанову про закриття «Роттердам+», фактично врятував цю справу. Шабунін нагадав, що 21 вересня Апеляційні палата Вищого антикорупційного суду фактично відмовилася поновлювати розслідування справи «Роттердам+». Проте одразу після рішення суду Клименко скасував закриття справи, поновив слідство і вже готує обвинувальний акт.
Спеціальна антикорупційна прокуратура офіційно повідомила, що 19 мільярдів гривень від «Роттердам+» – це збитки лише за частину періоду 2016-2017 років, і слідство продовжиться за епізодом завдання збитків за 2017-2018 роки. Загальна сума нанесеної шкоди може сягнути 40 млрд грн.
Вікторія Чирва
Photo by Doris Morgan on Unsplash