9 вересня 2022 року. Міністерство економіки фіксує зростання зовнішньої торгівлі у серпні 2022 року. Серед лідерів – агропромисловий комплекс.
Так, обсяги українського експорту у серпні зросли на 25% і склали 7,29 млн тонн. В результаті експортери отримали 3,36 млрд доларів – на 411 млн доларів більше, ніж попереднього місяця. Причини цього експерти пояснюють частковим розблокуванням одеських портів. Так, у серпні перевезення морем збільшилося на 85% і склали майже 2,9 млн тонн.
При цьому найбільша частка перевезень відбувається автомобільними шляхами. За статистикою, експортери отримали 1,48 млрд доларів від перевезення наземним транспортом, 995 млн – від вантажів морем, і 788 млн доларів – залізницею.
Найбільшу динаміку демонструє агропромисловий сектор. Серед 10 найбільших позицій товарного експорту, сім найменувань – це продукція сільського господарства. Найбільше – 443 млн дол. – Україна отримала від продажу за кордон соняшникової олії. Обсяги постачання цієї продукції зросли на 30% до 366 тис. тонн. Продаж кукурудзи приніс 347 млн. дол., а її фізичний експорт зріс на 31% до 1,5 млн. тонн.
Також Україна експортувала 665 тис. тонн ріпаку на 305 млн дол. з нового врожаю та пшениці на 213 млн дол. Причому, у серпні експорт пшениці зріс у 2,3 рази порівняно з липнем до 880 тис тонн. Серед інших товарів АПК – соняшникове насіння, м’ясо птиці, соя. Зросло і постачання кондитерської продукції, зокрема, шоколаду (+25%) та хлібобулочних виробів (+19,4%).
Що стосується експорту, не пов’язаного із сільським господарством, то тут на першому місці руда – попри те, що експортний потенціал значно зменшився через окупацію металургійних підприємств у південно-східних регіонах, минулого місяця за кордон продано руди на 172 млн дол, що на 10% менше, ніж у липні.
Як повідомляють в Українському клубі аграрного бізнесу, попри обнадійливу статистику збільшення експорту сільськогосподарської продукції, Україні необхідно експортувати близько 6 млн т продукції АПК щомісяця, щоб встигнути розпродати залишки минулорічної продукції, яка утворилися через блокаду російськими військами. Ще одна не дуже оптимістична думка, яка лунає щодо позитивної динаміки експорту – що збільшення валютних надходжень пов’язано не стільки зі збільшенням фізичних обсягів поставок, скільки з подорожчанням самих товарів внаслідок зростання собівартості та логістики.
Крім того, все частіше лунають розмови про необхідність зменшення частки сировинного експорту, збільшення – товарів та послуг з високою доданою вартістю. При цьому уряд має намір і надалі стимулювати бізнес, підтримуючи його пільговими кредитами та грантами.
«Україна робить ставку на експортну модель зростання економіки. До повномасштабної війни наш експорт складав 35% ВВП. Мета Уряду та Міністерства економіки – підняти його до понад 50%. 75% експорту повинні складати готові товари та послуги. Для цього ми, зокрема, запустили програму грантів на створення переробних підприємств. Також держава буде частково компенсувати ставку за експортними кредитами, які беруться на строк 2-12 років та складають не більше 85% суми зовнішньоекономічного контракту. Так допоможемо експортерам вийти на зовнішні ринки й бути там конкурентними. В результаті матимемо постійне зростання обсягів валютної виручки, що слугує гарантією макроекономічної стабільності в країні», – повідомила Перший віцепрем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко.
Вікторія Чирва