25 серпня 2022 року. В Офісі президента озвучили свої плани щодо податкової реформи, яка полягає в тому, що всі основні податки – ПДФО, податок на прибуток та ПДВ матимуть однакову ставку у 10%. Проте фахівці критично поставилися до цієї ідеї.
Ця ідея справді радикальна і передбачає істотне зниження податків. Адже податок на прибуток та ПДФО в Україні наразі складають 18%, ПДВ – 20%. Одночасно з приведенням трьох податків до одного 10% скасовується єдиний соціальний внесок та військовий збір 3%.
При цьому зміни передбачають скасування всіх пільг, посилення відповідальності за порушення податкового законодавства, а також надають доступ податкових органів до інформації про банківські рахунки для запобігання ухиленню від сплати податків.
За словами одного з ініціаторів нововведення – заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми, вони беруть за основу американську модель з її серйозною та невідворотною відповідальністю за ухилення від сплати податків. І прагнуть створити модель, яка стане «конкурентною з податкової точки зору, зокрема й для глобального бізнесу».
Автори реформи стверджують, що в разі ухвалення змін основним наповнювачем бюджету буде держава. Адже в Україні 4,8 млн людей працюють на держпідприємствах або на державній службі, і, отримуючи зарплату, сплачують податки назад до бюджету.
Крім того, автори концепції «10-10-10» планують збільшити доходи на 186 млрд грн завдяки певним компенсаторам – зокрема, підвищенню екологічного податку та ставок ПДВ для фармакологічної продукції та пального з 7 до 10%.
За словами одного з авторів податкових змін, співзасновника Центру економічного відновлення Андрія Длігача, зниження податків вирішує кілька серйозних проблем в Україні. Так, зменшення ставки ПДВ унеможливлює основні зловживання з цим податком – так звані «скрутки». Зниження податку на доходи фізичних осіб має стимулювати працівників та роботодавців платити білу зарплату. Натомість упорядкування податку на прибуток, на думку Длігача, унеможливить надмірні зловживання податківців, які вимагають документи у бізнесу, щоб перевірити чи то витрати, чи прихований прибуток.
«Це не просто арифметичне зниження, це зміна сенсів. Ми порахували модель таким чином, що на перших етапах державний бюджет залишиться на тому ж рівні, а потім буде збільшуватись», – переконаний експерт.
Натомість фінансисти не розділяють оптимізму реформаторів. На думку інвестиційного банкіра Сергія Фурси, обрано програшну стратегію, адже є негативний досвід Шрі-Ланки, яка також пішла шляхом зменшення податків. Замість очікуваного зростання економіки у цій країні отримали дефолт та соціальний бунт: миттєво збільшився дефіцит бюджету, зріс державний борг, і Шрі-Ланка нині перебуває на межі дефолту.
Сергій Фурса переконаний: в разі впровадження податкової ініціативи «10-10-10» бізнес спочатку буде перебувати в ейфорії, але потім, коли зруйнується макроекономічна стабільність, настане гірке прозріння.
Експерт також звернув увагу на те, що зменшення ПДВ до 10% суперечить правилам ЄС, де встановлено мінімальний рівень цього податку – 15%. А зменшення податку на прибуток – це порушення консенсусного рішення G7 про мінімальний рівень цього податку у 15%, ухвалений у межах боротьби з офшорами.
Фахівці розкритикували і скасування ЄСВ, адже саме надходження цього платежу є основним джерелом поповнення Пенсійного Фонду. Він вже кілька років глибоко дефіцитний – станом на початок 2022 року він складав 9 млрд грн.
Ще один економіст – засновник інвестиційної компанії FinPoint Сергій Будкін вбачає суто практичну проблему із впровадженням однакових податків у 10%.
«Припустимо, з 1 січня 2023 року запроваджено новий порядок оподаткування і я, патріотично налаштований бізнесмен середньої руки, який, безумовно, підтримує податкову реформу, ставлю питання про те, як мені чинити далі. Я платив зарплату в конвертах, тепер хочу платити її по-новому, в білу, щоб допомогти новому економічному курсу держави. Моя проблема в тому, що якщо я почну платити зарплати в білу з цього самого 1 січня 2023 року, фонд оплати праці, що різко збільшився, буде негайним червоним прапором для податкової інспекції, у якої негайно виникне фактично пряма вказівка на те, скільки доходів я оптимізував до 1 січня 2023 року», – наголошує експерт.
Тому, на його думку, потрібно або ввести тривалий перехідний період, або впровадити податкову амністію для роботодавців на період, поки нові податкові правила не діяли. З іншого боку, податкова амністія може роздратувати міжнародних донорів, які повинні давати гроші на фінансування компенсаторних механізмів.
За словами ініціаторів реформи, на її доопрацювання і реалізацію буде потрібно щонайменше півроку, а то й рік. Адже зараз, у розпал війни, не на часі ставити подібні експерименти з непередбачуваними наслідками.
Вікторія Чирва