Куди платитимуть податки українські переселенці?

9 серпня 2022 року. У Конфедерації роботодавців України б’ють на сполох: якщо податки з українців, котрі перебувають за кордоном, стягуватимуть держави їхнього перебування, то місцеві бюджети України можуть втратити у 2023 році до 40 млрд грн.

За даними ООН, наразі в інших країнах перебувають понад 6 млн українців. 26 серпня для частини з них спливає термін перебування у 183 днів, що означає набуття ними статусу податкового резидента. Відповідно, податки з їхніх доходів, отриманих в Україні, спрямовуватимуться до бюджетів країн перебування, а не до українських. Що призведе до значного скорочення бюджетних надходжень у нашій державі.

За інформацією Конфедерації роботодавців України, найбільше можуть постраждати кошториси міст та сіл, адже частка податку на доходи фізичних осіб становить близько 60% усіх податкових надходжень місцевих бюджетів.

Що означає статус податкового резидента для українців та які наслідки він матиме як для України, так і для держав перебування наших співгромадян? Це означає, що з доходу особи, де б він не був отриманий, будуть стягуватися податки до бюджету країни перебування.

У кожній країні є свої критерії визначення податкового резидентства. У більшості країн (наприклад, Польщі, Угорщині, Болгарії, Литві) вони схожі:

1) Кількість днів перебування у країні протягом року (для присвоєння статусу “податкового резидента” (необхідно перебувати понад 183 дні);

2) Наявність центру життєвих та економічних інтересів;

3) Наявність постійного місця проживання.

А от, наприклад, у Франції, крім вище наведених трьох критеріїв, податковим резидентом також вважається особа, яка займається професійною діяльністю у країні перебування.

До речі, це той випадок, коли українські громадяни за кордоном можуть оцінити лояльність оподаткування в Україні. Якщо у нашій державі стандартна ставка ПДФО становить 19,5% (18% податок на доходи фізичних осіб + 1,5% військовий збір), то у країнах Європи (особливо, Західної) вона може сягати половини отриманого доходу.

  

За словами керівника відділу податкового консультування аудиторської компанії BDO в Україні Віктора Невмержицького, більшість країн вимагає сплати податку на доходи, якщо, наприклад, людина працює дистанційно. Але за наявності Конвенції про уникнення подвійного оподаткування доходів українська зарплата особи не підлягає оподаткуванню в країні перебування, якщо людина живе в ній не більш ніж 183 дні протягом календарного року чи будь-якого 12-місячного періоду, залежно від положень застосовуваної Конвенції.

«А от якщо перебування в країні перевищить 183 дні, то іноземний податок цієї країни застосовується до української зарплати, нарахованої за період з дати переїзду до такої країни. Тому особа повинна буде звітувати про такі доходи податковій службі країни перебування та сплачувати податок згідно з місцевими процедурами», – стверджує Невмержицький.

Експерти радять людині, яка ризикує отримати статус податкового резидента іншої країни, підбити всі свої доходи та порахувати, скільки вона повинна задекларувати за рік та скільки податків заплатити. Найкраще зробити це з місцевим юристом, який орієнтується у податковому законодавстві окремо взятої країни.

Між тим, у Польсько-Українській господарчій палаті звертають увагу на те, що більшість українців, котрі перебувають у Польщу, поїхали туди вимушено, тому не повинні отримувати статусу податкових резидентів цієї країни. Тому голова Палати Яцек Пєхота звернувся до міністра фінансів РП Магдалени Жечковської з проханням роз’яснити ситуацію.

«Рятуючись від війни, мільйони громадян України залишили свої домівки та переїхали до країн ЄС, зокрема до Польщі. Для більшості з них тривалість вимушеного перебування за кордоном незабаром перевищить 183 дні, що викликає занепокоєння, оскільки вони можуть вважатися польськими податковими резидентами, хоча вони все ще працюють віддалено на українських роботодавців і отримують зарплату в Україні. Просимо не визнавати їх податковими резидентами Польщі через тимчасово-примусовий характер перебування за кордоном, продиктований війною, що триває», – зазначено у зверненні.

Вікторія Чирва

Facebook
Twitter
LinkedIn