3 серпня 2022 року. Національний банк заборонив пунктам обміну валют виставляти на вулицю табло з інформацією про актуальний валютний курс. Ця прерогатива залишиться тільки в обмінників при банках.
У НБУ пояснюють свою ініціативу так: небанківські установи, які здійснюють обмін валют, розпочали штучно підвищувати курс у готівковому сегменті ринку, чим стимулювали існування «банкоматного туризму» (суть цієї шахрайської схеми еДіалог описував два тижні тому).
«Підвищення курсу з боку пунктів обміну валют виглядає безпідставним на тлі відносної стабілізації попиту й пропозиції у безготівковому сегменті валютного ринку та може свідчити про винятково спекулятивні підходи до курсоутворення небанківськими установами», – зазначають у регуляторі.
Згідно з постановою Національного банку, інформація про встановлені курси купівлі та продажу іноземних валют повинна надаватися населенню у вигляді копії наказу про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют. Відповідно, обмінникам забороняється інформувати про встановлені курси купівлі та продажу іноземних валют поза межами кас, привертаючи до них додаткову надмірну увагу будь-якими цифровими значеннями чи символами.
Ще одна норма, на якій наполягає НБУ – обмінники повинні знову подавати інформацію до Реєстру приміщень, в яких здійснюються валютні операції, а процес купівлі-продажу валют повинен здійснюватися винятково в режимі відеоспостереження.
Для того, щоб посилити контроль за здійсненням купівлі та продажу валют із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, інформація про їхнє використання передаватиметься до Нацбанку. Адже вже зараз обмінники підозрюють у тому, що вони ухиляються від сплати податку на прибуток. За даними НБУ, сплачений податок на прибуток таких компаній становить всього 0,00185% від обсягу купленої ними валюти або близько 7 млн грн за рік на весь ринок. Так, у першому півріччі 2022 року середня сума податку на прибуток з одного підрозділу такої установи становила… 165 гривень на місяць.
А от обмінників при банках нововведення регулятора не стосуються. У Нацбанку це пояснюють тим, що у таких установах не зафіксовано зловживань та валютних спекуляцій.
У соцмережах вже встигли обсміяти ініціативу НБУ. Мовляв, якщо вже побоюються виникнення паніки серед населення, тоді вже прибрати і цінники в магазинах або електронні цифри на автомобільних заправках.
Між тим, в НБУ наполягають на доцільності свого рішення. За словами голови Ради Нацбанку Богдана Данилишина, в умовах війни в Україні на валютному ринку необхідна дисципліна, а також дотримання норм законодавства та регуляторних актів.
«Нацбанк вважає, що розхитування ситуації з готівковим курсом під час війни задля отримання додаткової маржі в сегменті, де купує валюту населення, є неприпустимим. В умовах сьогодення цей крок виправданий. І жодних підстав для валютної паніки нині немає, ситуація поступово нормалізується, баланси вирівнюються», – написав Данилишин на своїй сторінці у Facebook.
Своєю чергою начальник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного банку України Ольга Лобайчук переконана, що посилення контролю за пунктами обміну валют зменшить спекулятивну складову та нівелює можливу паніку серед населення.
«Основна вимога НБУ полягає у тому, що зазначення обмінного курсу повинно бути таким, який відповідає попиту і пропозиції у безготівковому сегменті валютного ринку та не створює додаткової паніки через тимчасове штучне завищення курсу обміну валют. Відсутність табло “на кожному кроці” запобігатиме агресивному підштовхуванню населення до користування фінансовими послугами, яких вони можуть насправді не потребувати і за наслідками необдуманого спонтанного користування якими можуть нести фінансові втрати. Отже, відповідне рішення має зменшити вплив психологічного чинника на обмінний курс, а відтак – сприяти зменшенню коливання на ринку. А комплекс запроваджених заходів сприятиме відповідальнішій участі небанківських фінансових установ на валютному ринку», – вважає Ольга Лобайчук.
В НБУ нагадують, що прийняте рішення цілком у межах європейського досвіду та найкращих світових практик. Так, країни Європейського Союзу та Великобританія спочатку врегулювали проблеми непрямого впливу на курс на рівні Директиви № 2005/29/ЄС Європейського парламенту та Ради ЄС про недобросовісну комерційну практику по відношенню до споживачів на внутрішньому ринку (Директива про недобросовісну комерційну практику). А далі – узгодили це за допомогою внутрішньої нормативної бази. Ці ж практики Україна використала і в регулюванні свого валютного ринку.
Регулятор закликає споживачів вимагати в обмінниках належного інформування про курси валют та повідомляти про можливі порушення. Це можна зробити через онлайн-форму на сайті Національного банку, за допомогою електронної пошти: nbu@bank.gov.ua або за номером контакт-центру 0 800 505 240.
Вікторія Чирва