1 червня 2022 року. Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звільнена з посади. Як пояснили ініціатори звільнення, вона не впоралася зі своїми правозахисними обов’язками і вела недоречну медійну роботу. Сама Денісова вважає своє звільнення неконституційним та збирається позиватися до суду.
Про те, що Верховна Рада має намір висловити їй недовіру, Людмила Денісова заявила ще 30 травня. І справді: наступного дня за її відставку проголосувало 234 депутати. Це провладна «Слуга народу», групи «За майбутнє» і «Довіра», частина екс-фракції ОПЗЖ – «Платформа за життя і мир» та «Відновлення України» і окремі депутати від фракції «Голос». Не голосували фракції «Європейська солідарність» Петра Порошенко та «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Саме за квотою партії Тимошенко Людмилу Денісову призначили на цю посаду у березні 2018 року. Зазвичай омбудсмен призначається терміном на 5 років, отже, повноваження Денісової мали б закінчитися у березні 2023 року.
У влади до Людмили Денісової кілька претензій. Наприклад, у тому, що вона не впоралася з виконанням своїх обов’язків, зокрема, нібито не брала участі у процедурах обміну полонених, організації гуманітарних коридорів тощо.
Сама Денісова виправдовується, що її не долучали до цих процесів, а то й відверто блокували її участь.
«Я телефонувала пані Верещук (Ірина Верещук, віце-прем’єр-міністр), пропонувала допомогу, пропонувала контакти з російською колегою Москальковою. На що Верещук мені сказала, що справляться самі і напряму працюють. Що мені ще треба було робити?» – додала Денісова.
Втім, є претензії до екс-омбудсмена і у журналістів. Так, тиждень тому група медійників звернулася до Денісовою з вимогою ретельніше перевіряти інформацію та добирати формулювань під час повідомлень щодо воєнних злочинів росіян. Особливо це стосується питань статевих злочинів, зокрема, зґвалтування дітей. Раніше Людмила Денісова дозволяла собі коментарі, що містили натуралістичні жахливі подробиці цих злочинів, недоречні для посадової особи і такі, що можуть травмувати жертв насильства. Найгірше те, що ці подробиці часом навіть не були підкріплені фактами і згодом спростовувалися.
Проте, попри недоліки у роботі Людмили Денісової, все ще залишаються питання щодо законності її звільнення. У громадській організації «Опора», яка займається аналізом та моніторингом роботи парламенту, пояснили, що звільнення уповноваженої з прав людини – це порушення законодавства, адже під час воєнного стану відповідно до частини 1 статті 10 закону «Про правовий режим воєнного стану» не можуть бути припинені повноваження президента, Верховної Ради, Кабміну, Нацбанку і Уповноваженого ВР з прав людини.
Ба-більше, у законі про омбудсмена є чіткий перелік підстав для звільнення. А саме: відмова від виконання обов’язків шляхом подання заяви про складення своїх повноважень; обвинувальний вирок суду, визнання особу померлою або зниклою безвісти, складення присяги новообраним Уповноваженим тощо. Під жодну з цих причин Денісова не підпадає.
Ініціатори звільнення стверджують, що вчинили законно, адже 12 травня внесли зміни до статті 12 закону України «Про правовий режим воєнного стану», дозволивши звільняти посадову особу, призначення та звільнення якої належить до повноважень Ради. При цьому стаття 12 суперечить статті 10 цього ж закону, у якій йдеться про неможливість звільнення омбудсмена під час воєнного стану.
Також відкритим є питання щодо наступника Людмили Денісової. Як повідомив член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, новий омбудсмен в Україні з’явиться упродовж двох місяців. На даний момент розглядається кілька кандидатур – зокрема, депутат від «Слуги народу» Олександр Качура та уповноважена Президента з питань забезпечення прав захисників України Альона Вербицька. Проте 31-річний Качура не підходить за віковим цензом – згідно із законом про Уповноваженого з прав людини, цю посаду може обіймати людина, котра досягла 40-річного віку. Вербицька ж повідомила, що їй нічого не відомо про наміри Верховної Ради призначити її на цю посаду.
Також у медіа називають прізвища відверто невідповідних кандидатів. Зокрема, народних депутатів від «Слуги народу» Миколи Тищенка та Мар’яни Безуглої. Тищенко неодноразово ставав героєм скандалів (зокрема, його ресторан «Велюр» працював навіть у період жорстких коронавірусних обмежень). Безугла теж час від часу стає предметом для глузувань. Її остання ініціатива – законодавчо дозволити командирам розстрілювати своїх підлеглих в разі непокори – викликала гостру критику у фахівців та журналістів. Щоправда, Мар’яна Безугла все одно не має права обіймати посаду обмудсмена – їй теж не виповнилося сорока років.
Вікторія Чирва