28 квітня 2022 року. Україну очікує масштабна «дерусифікція». Вже зараз у Києві ухвалюються рішення про перейменування вулиць та станцій метро, названих на честь російських діячів. А також – демонтуються пам’ятники їм.
Чи може бути культура поза політикою? Ще кілька років тому на це питання можна було відповісти ствердно, проте зараз все частіше звучить думка, що пов’язане з країною-агресором, повинне назавжди зникнути з нашого життя.
Так, у Києві збираються демонтувати близько 60 пам’ятників, у тому числі – Олександру Пушкіну та Михайлу Булгакову, – і перевезти їх до Музею тоталітаризму.
У Київській міській ради зареєстровано проект указу «Про демонтаж пам’ятних знаків та їх частин, пов’язаних із РФ та колоніальною спадщиною». У документі пропонується протягом 2 місяців після ухвалення відповідного рішення демонтувати пам’ятники, меморіальні об’єкти та меморіальні дошки й передати їх на зберігання відповідним районним державним адміністраціям до моменту створення в Києві музею тоталітаризму.
Крім того, у Київській міській раді заявили про наміри перейменувати п’ять станцій метрополітену.
Йдеться зокрема про станції «Мінська», «Героїв Дніпра», «Берестейська», «Дружби народів» та «Площа Льва Толстого». Мінська та Берестейська потрапили під перейменування через те, що названі на честь білоруських міст Мінськ та Берестя. Нагадаймо, саме з території білорусі до України прийшла війна. Станція Дружби народів символізує «дружні стосунки» між Україною та Росією. Лев Толстой – російський письменник, тому і станція метро, і вулиці, названі його ім’ям, також будуть згодом перейменовані. Дискусії точилися щодо цілком «безневинної» станції «Героїв Дніпра», адже вона була названа на честь визволення міста від німецьких загарбників. Втім, історики вважають, що з точки зору людських втрат це була провальна військова операція. Крім того, в нинішньому оформленні станції присутня георгіївська стрічка – офіційний символ російських військ.
Запропонувати свій варіант нової назви станції метро може кожен охоче – для цього потрібно заповнити онлайн-форму. Опитування триватиме до 15 травня 2022 року. За словами директора КП «Київський метрополітен» Віктора Брагінського, після надання варіантів буде проведено голосування за остаточну назву. Також свій висновок зробить профільна комісія з перейменувань. Тоді проект рішення буде винесено на засідання Київської міської ради.
Крім того, за словами секретаря Київради Володимира Бондаренка, планується перейменувати 279 вулиць, провулків, алей, проспектів та шосе. Усі вони мають назви, пов’язані з росією чи білоруссю.
«У час повномасштабного російського вторгнення, яке спричинило геноцид українського народу ми мусимо позбутись всіх топонімів, які пов’язані з радянськими, російськими та білоруськими діячами та подіями. Кожен з нас має усвідомити, що ми не «братські народи» – Україна має свою історію, своїх героїв та свої прадавні традиції. Також необхідно захистити нематеріальну культурну спадщину України від протиправних посягань країни-агресора. Ми цінуємо нашу ідентичність та у воєнний час продовжуємо боротьбу за нашу незалежну державу з багатовіковою історією», – наголосив секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко.
В обговоренні нових назв київських вулиць теж зможуть взяти участь усі охочі – до 1 травня триває прийом пропозицій на електронну адресу: name@kmr.gov.ua.
Так, вже відомо, що громадськість пропонує назвати одну з вулиць… на честь найвідомішою української страви – борщу. З такою ініціативою вийшов відомий шеф-кухар Євген Клопотенко. На його думку, вулиця Борщова може пролягати в історичній місцевості Борщагівка, оскільки ця територія етимологічно пов’язана з борщем. Якщо ідею буде сприйнято, Борщова замінить вулицю російського філософа часів російської імперії Петра Чаадаєва.
Слід зазначити, що ідея перейменування вулиць викликала неабияку дискусію у суспільстві. Відомий журналіст і політолог Віталій Портников зауважив, що під перейменування потрапило чимало діячів не лише російської, але й української радянської культури. Але не всі, що викликає підозри у вибірковості та упередженості. Палкі дискусії викликала постать російського письменника Михайла Булгакова. Частина суспільства наполягає на тому, що пам’ятники Булгакову повинні залишитися, адже він народився в Україні і довгий час мешкав у Києві. Між тим, деякі літературознавці відзначають його негативне ставлення до України або навіть відверту українофобію.
А от демонтаж монументу під аркою «Дружби народів» у центрі Києва ні в кого не викликав нарікань. Скульптурна композиція з двох робітників була встановлена під аркою у 1982 році на ознаменування «возз’єднання України з росією». Цікаво, що під час демонтажу в одного з кам’яних робітників відвалилася голова. Це дало привід для позитивних прогнозів щодо швидкої перемоги України над росією.
Вікторія Чирва