З 24 лютого Україна знаходиться під жорстокими бомбардуваннями російських військ. За неповний місяць війна призвела до численних втрат серед мирного населення та до нищівних руйнувань цивільної інфраструктури, а також поставила під загрозу майбутню посівну кампанію в Україні.
Вже зрозуміло, що події, які відбуваються, матимуть безпосередній вплив на світовий агропродовольчий ринок і підірвуть глобальні гарантії продовольчої безпеки.
Україна має 41,3 млн га сільськогосподарських угідь і 33% світових чорноземів, завдяки чому вона є важливим постачальником харчових продуктів у світі. Зокрема, Україна є одним із найбільших світових експортерів кукурудзи, пшениці, борошна і соняшникової олії. Частка українського імпорту сільськогосподарської продукції у Європі складає 32,4%, в Азії – 19,7%, на Близькому Сході – 15,9%. Загалом ми експортуємо власну агропродукцію до більш ніж 190 країн.
На сьогоднішній день в Україні залишається 6 мільйонів тонн пшениці та 15 мільйонів тонн кукурудзи з останнього врожаю, які вона не може експортувати. Через війну експорт товарів з України було зупинено, за винятком окремих позицій, для вивезення яких введено процедуру ліцензування. Це означає, що країни, які чекають на українські товари, не зможуть їх отримати.
Через жорстоке російське вторгнення українські фермери ризикують життям, щоб підготувати землю до сівби, яка має розпочатися найближчими тижнями. Аграрії перебувають під обстрілами, що становить пряму загрозу їхньому життю. Поля також знаходяться під вогнем, і все частіше трактористи витягують з них ворожі російські танки. Окрім цього, багато агровиробників повідомляють про проблеми з доступом до необхідної кількості засобів захисту врожаю – добрив, пестицидів та гербіцидів. На додаток росіяни знищують важливу інфраструктуру, включаючи склади.
Вплив військових дій може призвести до того, що цьогорічний врожай буде критично малим. Це, у свою чергу, призведе до значного зростання цін на продовольчі товари і обмежить доступ до продуктів харчування. Це може бути серйозною соціальною проблемою в багатьох країнах, що може призвести до громадянських заворушень і потрясінь. Тому сьогодні ми маємо шукати можливості для мінімізації руйнівного впливу російської агресії на продовольчу безпеку. Зокрема, проводяться консультації з Польщею, яка прийняла чи не найбільшу кількість українських біженців, вимушених рятуватися від війни.
Так, деякі трейдери з Польщі вже виходять з пропозиціями налагодити обмін продуктами між нашими країнами. Це допомогло б, з одного боку, постачати українцям товари, у яких є необхідність, а з іншого, – забезпечувати українців у Польщі тим, що необхідно їм. Розглядаються й інші можливості співробітництва України та Польщі задля забезпечення продовольчої безпеки.
Одна з них – перероблення продовольчих запасів, які є в Україні, на продукти харчування на польських заводах. Деякі українські заводи змушені припинити роботу через пошкодження російськими снарядами та постійну небезпеку, викликану бойовими діями. Тож ми з партнерами маємо працювати для вирішення таких питань.
Сьогодні українці відчувають підтримку своєї відчайдушної боротьби за свободу й незалежність від людей з усього світу. Натомість українські аграрії на своєму місці намагаються зробити все, щоб наблизити перемогу й забезпечити хлібом не лише українців, а й тих, хто залишається з ними у скрутну годину.
Владислава Магалецка
Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (до лютого 2022 року), екс-заступниця Міністра аграрної політики та продовольства України.