9 лютого 2022 року. Сільськогосподарські виробники та переробники скаржаться, що великі національні торгові мережі душать їхній бізнес та витискають з ринку. Аграрії звертаються до уряду та Верховної Ради, аби врегулювати це питання законодавчо.
Нещодавно у Києві пройшов круглий стіл за участю представників аграрного бізнесу, профільних бізнес-асоціацій, профільних депутатів та експертів. Одна з тем, яка обговорювалася – застосування нечесних торгових практик національними торговими мережами проти виробників та переробників продовольчої продукції.
Ось основні претензії до національних торгових мереж.
По-перше, мережі у порушення антимонопольного законодавства зайняли домінуючу позицію на ринку. На даний момент, вони займають понад 70% ринку збуту продукції. Вони зловживають своєю ринковою силою, встановлюючи в односторонньому порядку вимоги, невигідні для постачальників. Більше того, монополізація ринку продовжується: кожні кілька місяців по всій країні відкриваються нові супермаркети, витісняючи менші крамниці.
По-друге, невчасні розрахунки із постачальниками за товар. Виробники та переробники продуктів харчування нарікають, що з ними розраховуються через 90, 120, а то й 180 днів. Це призводить до браку обігових коштів і, як наслідок, припинення розвитку підприємств. Натомість великі торгові мережі володіють коштами (за підрахунками експертів – близько 5 млрд доларів), якими користуються як безкоштовними безвідсотковими кредитами.
По-третє, за словами постачальників, мережі прописують у договорах безліч непотрібних умов, які передбачають додаткові видатки – приховані платежі, ретробонуси, плату за вхід, різноманітні штрафні санкції та повернення товару, які застосовуються занадто часто.
При цьому, за словами заступника голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Михайла Соколова, у постачальників продовольства немає іншого виходу, як співпрацювати з великими мережами, адже для них критично важливими є обсяги виробництва.
«Наші видатки на виробництво залежать від обсягу виробленої продукції. Чим більший обсяг, тим менші видатки. І якщо бізнесмен різко знижує обсяг продажів, видатки ростуть. Адже, наприклад, опалення або освітлення цеху, сума податків та землю або майно та фонд зарплати не залежать від того, скільки продукції виробляє конкретне підприємство. Це означає, що переробникам, щоб не збанкрутувати і утримати обсяг, іноді доводиться постачати продукти до великих мереж навіть собі у збиток. І заробляти на продукції, яка реалізовується через базари, регіональні магазини або крамниці пішої доступності і таким чином виживати», – розповів Соколов.
На даний момент підприємці ініціюють законодавчі зміни, якими б можна було вирішити цю проблему. Таким же шляхом пішли й інші країни, які змогли обмежити нечесні торгові практики з боку торгових мереж. Так, чимало європейських держав імплементували Директиву ЄС 2019/633. В ній, зокрема, забороняється відтерміновувати платежі пізніше, ніж на 60 днів, зміни договору в односторонньому порядку, неправомірні вимоги щодо пошкодження чи втрати товару, розкриття комерційної таємниці тощо.
У Франції, наприклад, кожного року відбуваються збори рітейлерів з фермерами, де вони обговорюють ціни на продукцію – нещодавно було прийнято оновлений порядок цих зборів, який передбачає прозорішу процедуру їхнього проведення і дає можливість фермерам отримувати кращу ціну за свою продукцію.
У Німеччині, де 4 найбільші мережі утримують 76% ринку, в результаті впровадження законодавчих змін та регуляторних механізмів мережі не мають права повертати непродані агро- або харчові продукти постачальнику без попередньої оплати. Крім того, постачальники більше не зобов’язані оплачувати складські послуги.
Якщо говорити про Польщу, то там тривалий час були ті ж проблеми, що й в Україні. Польська влада не надто переймалася запобіганням недобросовісним практикам торгівлі, поки це не призвело до масштабних протестів виробників. Вони протестували проти низьких закупівельних цін на аграрну продукцію, встановлених посередниками. Основні звинувачення лунали на бік великих супермаркетів, які недоплачували постачальникам, а самі отримували великий прибуток від продажів їхніх продуктів.
Питання стосунків між постачальниками та рітейлом у Польщі до недавнього часу регулював закон, прийнятий у 2017 році. Проте він не містив норм з Директиви ЄС – лише у листопаді минулого року було ухвалено закон, який враховує основні положення директиви. В документі, зокрема, передбачено штрафи у розмірі не більше ніж 3% від обороту попереднього року – як для торгових мереж, так і для виробників.
Українські аграрії також мають намір домогтися виконання своїх вимог. На даний момент до розгляду у Верховній Раді готується законопроєкт про зовнішню торгівлю, який регулюватиме стосунки між виробниками та торговельними мережами. Виробники продовольства наполягають на тому, щоб у ньому були виправлені усі перекоси, які існують у взаємостосунках між рітейлом та постачальниками, а також – впроваджені значні штрафи для можливого порушення законодавства з боку великих торгових мереж.
Вікторія Чирва